Із коріння кульбаби - цілюща кава. І не тільки

Чимало рослин ми буквально топчемо ногами, не замислюючись над тим, що вони дуже корисні. Як-от кульбаба. У вересні, коли листя починає в’янути, саме заготовляють її корені.
Для збору обирайте великі рослини з пишною розеткою листя, вони мають товсте, м’ясисте, глибоке коріння. А саме таке нам і потрібне. Збирайте лише в екологічно чистих місцях далеко від автошляхів і промислових зон. Корінь кульбаби як губка вбирає важкі метали, пестициди та викиди з ґрунту.

                                                              Для чого застосовувати

Коріння кульбаби має багатий хімічний склад. Містить інулін, гіркоти, дубильні речовини, флавоноїди, органічні кислоти, калій, кальцій, залізо. Препарати з нього застосовують для стимуляції травлення, при гастритах зі зниженою кислотністю шлункового соку. Вони чинять м’яку проносну дію, покращують роботу кишківника. Корінь також стимулює вироблення та відтік жовчі, запобігаючи її застою, його застосовують при холециститах, гепатитах, для відновлення клітин печінки після тривалого прийому ліків. Завдяки високому вмісту інуліну корінь допомагає регулювати рівень цукру в крові та покращує чутливість клітин до інсуліну. А ще сприяє виведенню надлишку сечової кислоти та солей з організму. На відміну від багатьох синтетичних сечогінних препаратів, які вимивають з організму калій, корінь кульбаби сам по собі багатий на калій, тому поповнює його запаси навіть при виведенні зайвої рідини та набряках.

Корінь кульбаби часто називають кровоочисним засобом. Оскільки стан шкіри безпосередньо залежить від роботи печінки та кишківника, покращення очисних функцій цих органів позитивно позначається на шкірі.
Водночас приймати препарати кульбаби можна тільки після консультування з лікарем, адже існує низка протипоказань. Це, зокрема, закупорювання жовчних шляхів або наявність великих каменів у жовчному міхурі, виразкова хвороба шлунка чи дванадцятипалої кишки, гастрит із підвищеною кислотністю та деякі інші.

                                                              І як використовувати

Напій. Завдяки наявності інуліну та цукрів під час обсмажування корінь карамелізується і дає напій, що за кольором, ароматом та гіркуватим смаком дуже нагадує каву або цикорій, але не містить кофеїну. Промитий і підсушений корінь наріжте дрібними кубиками. Обсмажте на сухій сковороді до темно-коричневого кольору та вираженого горіхово-кавового аромату. Охолодіть і подрібніть у кавомолці. Заварюйте в турці або чашці: 1–2 ч.л. на склянку окропу. Такий напій дуже корисний!

Настій: ст.л. подрібненого сухого коріння кульбаби залити в термосі склянкою окропу й настоювати 2–3 год. Процідити, відтиснути та приймати теплим по 1/3 склянки 3 рази на день за 20–30 хв. до їди.

Відвар: ст.л. подрібненого сухого коріння залити склянкою гарячої води, поставити на водяну баню, накрити кришкою і томити на повільному вогні 15 хв. Зняти з вогню і дати охолонути при кімнатній температурі. Процідити, відтиснути і довести об’єм готового відвару кип’яченою водою до початкового. Приймати в теплому вигляді по 1/4–1/3 склянки 3–4 рази на день за 30 хв. до їди.

Ванночки для ніг та суглобів. 3–4 ст.л. подрібненого кореня проваріть у 1,5–2 л води протягом 20 хв. Процідіть і вилийте в миску з теплою водою. Приймайте ванночку 15–20 хв.

Скраб для тіла з гущею кульбаби. Після заварювання «кави» з кореня кульбаби не викидайте гущу. Змішайте її з рідким медом або олією у пропорції 1:1. Використовуйте під час душу для м’якого відлущування та живлення шкіри.

Заготовляємо?

Щоб корінь зручно було копати, скористайтесь вузькою садовою лопатою або спеціальним викопувачем. Підкопуйте рослину вертикально, заглиблюючись на 20–25 см поруч із розеткою, щоб не пошкодити головний корінь. Обережно потягніть за основу листя, витягуючи корінь цілим. Викопане коріння струсіть від землі.
Одразу після збору ретельно промийте в холодній проточній воді. Зріжте кореневу шийку та дрібні бічні ниткоподібні корінці. Далі розкладіть промиті корені на тканині або папері в затінку на 1–2 дні, поки з розрізів не припинить виділятися молочний сік. Великі й товсті корені розріжте вздовж на 2–4 частини, а потім поперек на шматочки завдовжки 3–5 см. Зробити це важливо саме до сушіння, оскільки висушений корінь стає дуже твердим і важко нарізається.
Далі корені потрібно висушити остаточно. Для цього помістіть їх у добре провітрюваному приміщенні, на горищі або під навісом без доступу прямих сонячних променів. Розкладіть тонким шаром на папері чи тканині та періодично перевертайте. Ще швидше висушаться вони в духовці. Температура не повинна перевищувати 50 градусів. Під час сушіння злегка прочиніть дверцята для циркуляції повітря. Добре висушений корінь стає щільним, темно-бурим ззовні та світло-кремовим всередині. Він легко й із тріском ламається, а не гнеться.
Зберігають висушені корені в скляних банках зі щільною кришкою, паперових пакетах або мішечках з натуральної тканини в сухому, темному, прохолодному місці з хорошою вентиляцією. При дотриманні усіх умов сухий корінь кульбаби зберігає цілющі властивості аж до 5 років.