Кулінарні хитрощі

   Тушкована капуста - це одна з тих страв, які здаються елементарними, поки не візьмешся її готувати десь у лютому чи березні. Замість м’якого гарніру на сковорідці часто виходить щось гумове, кисле або з неприємним гірким присмаком.
    Звідки береться ця гіркота?
   Зимові сорти капусти самі по собі досить жорсткі, і чим довше вони лежать у погребі чи на складі, тим більше починають гірчити. Найгірше на смак впливають качан та грубі товсті прожилки біля основи листків. Найпростіше, що можна зробити - просто не кришити їх у сковорідку. Виріжте ці частини, бо вони все одно нормально не протушкуються і лише зіпсують страву.
Ще одна часта причина гіркоти ховається навіть не в капусті, а в цибулі. Якщо вона хоча б трохи підгоріла перед тим, як ви додали інші овочі, гіркуватий шлейф залишиться з вами до кінця.
   Простий трюк, який вирівнює смак
Щоб збалансувати смак, використовують звичайний цукор. Звучить дивно, але дрібка цукру (приблизно одна чайна ложка без гірки на середню сковорідку) чудово маскує різкість. Не треба сипати його одразу. Найкраще додати цукор десь на середині процесу, коли капуста вже трохи осіла. Цим прийомом часто користувалися раніше, щоб вирівняти смак рагу чи борщу. Якщо принципово не вживаєте цукру, натріть до капусти половинку звичайного яблука - ефект буде схожим.
   Чому капуста виходить «гумовою»
Окрема історія з томатною пастою та оцтом. В інтернеті повно рецептів, де кисле додають ледь не на самому початку. Це велика помилка. У кислому середовищі овочі дубіють. Якщо покласти помідори чи пасту до сирої капусти, вона залишиться твердою, скільки б ви її не тушкували. Тому будь-яку кислоту треба додавати хвилин за десять до кінця, коли соломка вже стала м’якою.
   Сам процес: спокій і трохи води
Капусту краще шаткувати тонко, щоб не стояти над нею пів вечора. На сковорідці з товстим дном припускаємо цибулю, додаємо трохи тертої моркви для кольору, а вже потім - капусту. Якщо овочі зимові й зовсім сухі, обов’язково хлюпніть трохи гарячої води чи бульйону. Без рідини вона почне одразу смажитися і горіти, а нам треба, щоб вона тушкувалася.
Накрийте кришкою і залиште на невеликому вогні. Не варто кожні дві хвилини її перемішувати, дайте їй нормально пропаритися. Солити страву теж краще ближче до фіналу, інакше капуста швидко пустить сік і почне просто варитися у воді, втрачаючи текстуру.
    Масло, часник та фінальні штрихи
Хвилин за п’ятнадцять до готовності можна кинути пару лаврових листків і кілька розчавлених горошин перцю. До речі, лавровий лист краще витягти одразу, як вимкнете плиту, щоб він не дав зайвої терпкості.
Наприкінці разом із томатною пастою додайте невеликий шматочок вершкового масла. Воно робить страву дуже ніжною і обволікає смак. А буквально за хвилину до зняття з вогню -розчавлений зубчик часнику. Якщо кинути його раніше, від тривалого нагрівання він просто втратить свій аромат. Звісно, до основи можна додавати що завгодно. Трохи підсмаженої копченої грудинки зробить страву ситнішою, а жменя попередньо замочених сухих грибів дасть такий аромат, що на кухню позбігаються всі домашні.

    Секрет наступного дня
Але найголовніше правило тушкованої капусти — дати їй спокій після приготування. Найсмачнішою вона стає наступного дня, коли ніч постоїть у холодильнику. Всі компоненти остаточно «потоваришують», текстура стане рівною, а смак — глибоким. Тож має сенс готувати одразу велику порцію

                                                                                                  СМАЧНОГО !!!