З’ясовуємо, чому замість рівненьких бульб ми викопуємо дивних «монстрів» і як цьому зарадити.


Це явище має наукову назву - вторинне проростання бульб. Картоплина почала формуватися, потім завмерла в очікуванні кращих часів, а коли вони настали - знову кинулася рости. Саме через ці «стоп-старти» з’являються «дітки», дивні перетяжки, гулі та химерні форми. Це не мутація, а стрес.

   Найчастіше таку картину ми спостерігаємо при збігу кількох факторів:

Коливання вологості
Спочатку посуха, коли земля тріскається, а потім - рясні дощі чи щедрий полив. Картопля сприймає цей контрастний душ як сигнал до пробудження і запускає вторинний ріст.


Спека в період формування

Коли під час активного формування бульб стовпчик термометра зашкалює, а ґрунт розпечений, процес бульбоутворення збивається з пантелику.

Азотне «перегодовування»
Свіжий гній, надмірність перегною, трав’яні настої та азотні підживлення у другій половині літа - шлях у нікуди. Рослина жирує: гичка стоїть стіною і зеленіє, а от бульби виростають потворними.

Щільний ґрунт
Якщо земля глиниста, злежується кіркою і погано дихає, картоплі просто ніде розвернутися. Вона буквально пробивається крізь перешкоди, звідси й перетяжки, викривлення та нарости.

Як реанімувати ґрунт:
Восени чи навесні додавайте перепрілий компост, але в жодному разі не свіжий гній. Ґрунт під картоплю має бути пухким і повітропроникним. Компост, листовий перегній, перепріла тирса, посічена солома - ваші найкращі союзники. Якщо земля важка, можна додавати пісок, але сам по собі пісок проблему не вирішить. Потрібна саме органіка для створення правильної структури.

Картоплю краще садити у гребені або високі борозни, особливо якщо ґрунт схильний до запливання чи ділянка низька. На такій «подушці» бульбам дихається легше, і ростуть вони рівнішими.


Полив має бути стабільним. Не влаштовуйте болото після тривалої посухи - це шок для рослини. Особливо делікатним є період бутонізації та цвітіння: саме тоді зав’язуються майбутні бульби.

Забудьте про свіжий гній і азотні амбіції в другій половині літа. У цей час картоплі потрібен калій. Деревний попіл (якщо ґрунт не лужний і немає проблем із паршею) або безхлорні калійні добрива - саме те.

Сівозміна - це закон, який не можна порушувати. Жодної картоплі після картоплі, томатів, перцю чи баклажанів хоча б 3-4 роки. Ідеальні попередники, після яких земля відпочиває: капуста, огірки, цибуля, часник, бобові та сидерати.

Для посадки відбирайте лише рівні, здорові бульби від найкращих кущів. А якщо ця історія повторюється щороку попри всі ваші зусилля - міняйте сорт. Деякі сорти генетично схильні до переростання за найменшого перепаду температур чи вологості.