Цього року опалювальний сезон в Україні стартував пізніше, ніж зазвичай. Якщо раніше причиною затримки була тепла осінь, то тепер — наслідки повномасштабного вторгнення. Останні російські атаки серйозно пошкодили енергетичну інфраструктуру країни. Яким буде цей опалювальний сезон і що прогнозує влада — з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Старт сезону

Відповідно до норм, опалювальний сезон розпочинається, якщо протягом трьох діб середньодобова температура зовнішнього повітря становить +8 °C або нижче. Завершується він навесні, коли протягом трьох діб середньодобова температура перевищує +8 °C.

Прив’язка початку опалювального сезону до погодних умов нераз призводила до того, що тепло в оселі українців подавали із запізненням. Однак цього року причиною пізнішого старту стали російські удари по енергетичній інфраструктурі країни.

У жовтні Кабінет Міністрів офіційно змістив терміни опалювального сезону: замість 15 жовтня — 15 квітня він цього року триватиме з 1 листопада по 31 березня. Співрозмовники видання “Економічна правда” зазначають, що це повʼязано з дефіцитом газу та необхідністю його економити. 

Під атаками

   Цієї осені росія збільшила потужність повітряних атак проти нашої держави. І головним обʼєктом ударів стала українська енергетика. Зокрема, під час атаки 3 жовтня по Харківській і Полтавській областях з ладу вийшло близько 60% видобутку газу країни.

   Опалювальний сезон цього року буде одним з найскладніших з початку повномасштабного вторгнення, наголосив мер Києва Віталій Кличко. “Бо ворог особливо оскаженіло та систематично атакує одночасно всі енерго- та теплогенеруючі обʼєкти. Масовані атаки дронами, ракетами. Робить усе, щоб рознести, знищити критичну інфраструктуру. І в цій аномальній ситуації складно працювати силам ППО. Ми це бачимо й на прикладі інших міст, де склалася вже критична ситуація — Чернігів та область, Славутич, Сумщина, інші міста та селища в різних областях країни”, — заявив він.

   На обʼєктах критичної інфраструктури, пошкоджених росією, ведуться відновлювальні роботи. Втім, влада вже зараз прогнозує, що у деяких містах ситуація буде надзвичайно складною. Зокрема, серед таких міст президент Володимир Зеленський назвав Шостку Сумської області, розташовану неподалік кордону з агресорами. 

Готовність держави 

   Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що першими традиційно підключають до опалення дитячі садочки, школи та лікарні. “У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей — поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, — наголосила глава уряду.

   Через завдані українському видобутку газу збитки закуповувати за кордоном доведеться ще більше палива. Україна знайде на це гроші, пообіцяв президент України. “Газ — це важлива основа для опалення. 70% необхідної суми на газ ми знайшли. Уряд забезпечить необхідну суму повністю”, — заявив Володимир Зеленський.

   Наша держава продовжує співпрацювати з партнерами, зокрема і щодо енергетичної безпеки. Так, міністерка енергетики Світлана Гринчук запевняє, що підтримка союзників з G7 допоможе нам впевнено пройти опалювальний сезон. Міністри енергетики семи найбільших економік світу виступили зі спільною заявою, де пообіцяли підтримати відновлення нашої енергетики. Зокрема, йдеться про пряму фінансову допомогу, кредити, страхування ризиків та створення умов для довгострокових приватних інвестицій. Канада, яка цьогоріч головує у G7, на початку листопада надала нову допомогу на відновлення української енергетики. Йдеться про 60 мільйонів канадських доларів (близько 44 мільйонів доларів США). Значну частину цієї суми використають на закупівлю і доставку на Харківщину компресорів природного газу, обладнання, необхідного для відновлення енергетичних поставок та стабілізації системи напередодні зими.

За інформацією Центру громадського моніторингу та контролю