Нещодавно до рук потрапила збірка віршів Оксани Кочнєвої «До щасливої долі», яка мене приємно здивувала і порадувала. Здивувала щирістю і широтою мислення, а порадувала тим, що побачила в ній паростки відродження літературно-мистецької слави Богодухівщини.
Особисто з поетесою незнайома, але її вірші настільки емоційно відкриті і лірично відверті, що легко уявляєш образ авторки і те, чим вона живе:
Мій шлях устелений до щастя
Не килимами – болем втрат,
Тому ціную світлі миті
А ніж раніше у стократ.
Її поезія не відірвана від реалій нашого сьогодення. Мабуть тому і проникає глибоко в серце. Вражає ода рідній землі – зраненій, пошматованій, але безмежно любій, вічній і святій:
Коли здригаєшся ти, земле рідна,
Від вибухів в тривожні ночі, дні,
Не думаю про світ чужий, як видно;
Безмежно віддана тобі одній.
Що ж до поезії «Колискова Богодухову», кожен рядок неначе вишитий з ніжності, болю, материнської любові:
Спи спокійно, Богодухів мій, засни,
Веселкові хай тобі присняться сни…
Авторці цих чудових рядків хочеться побажати успіхів і творчого натхнення.
Збірка поезій Оксани Кочнєвої проілюстрована Богодухівським художником Володимиром Малим. Його ілюстрації вдало гармоніюють зі змістом поезій і ліричним настроєм авторки.
Наталія Могилевська
