Продовжуємо на шпальтах районки тему «українських хат» у творах і виробах богодухівських митців.
  І сьогодні розповімо про майстриню, яка створює справжні в’язані гачком шедеври. Особливо вразили -українські хатки з ниток. Власне, тому й вирішили сьогодні розповісти про неї, Світлану Волькову з Богодухова.


 Її роботи- ніжні, теплі, особливі, де кожна петля - не просто витончена робота, а частинка душі.
  Пані Світлана днями принесла свої вироби до редакції - і ними неможливо було намилуватися. У кожній роботі відчувалася безмежна любов до того, що вона робить, і до того, кому вона це робить...


- Цю ляльку-берегиню, хранительку дому, я зв’язала у січні 2023 року, коли була в Ізраїлі і безмежно сумувала за рідною Україною, - ділиться майстриня. -Тільки той, кому доводилося жити на чужині і хто має сильну прив’язаність до рідної землі, може мене зрозуміти…


   Є у її колекції й інша особлива робота – іграшка-хатка, яку вона зв’язала на чужині, сумуючи за рідною домівкою в Богодухові. В’язала –і все їй нагадувало про власну оселю в квітучому краї, про кожен куточок дому, про запах рідного подвір’я, тепло стін і ті миті, коли серце було спокійним… Ці дві роботи (хоча іграшками їх не назвеш, це справжні витвори мистецтва) - як частинка серця майстрині – створені з любові, пам’яті і туги за рідною землею.Обидві іграшки освячені у Храмі Гроба Господнього в Єрусалимі, що додає виробу ще глибшого духовного змісту… Звісно, щоб продати ці роботи навіть мови нема - вони залишаються поруч із майстринею, як найцінніший оберіг її душі.


    …Любов до в’язання у Світлани - з дитинства. Ще з першого класу вона відвідувала гурток у Будинку піонерів у Богодухові, де й зробила свої перші кроки у творчості.
    Згодом це захоплення стало справою життя. Світлана відкрила у місті власний куточок у магазині, де продавала ексклюзивний в’язаний одяг для місцевих модниць.
  Та з часом, зізнається  жінка, вона відчула втому - постійні замовлення не давали простору для творчості. Хотілося чогось свого, особливого. І це «особливе» народилося далеко від дому - в Ізраїлі. Саме там, після роботи, вона брала до рук гачок, нитки - і творила.
   У 2020 році з’явилися перші іграшки - милі сніговички. У 2021-му- символ року Бик. Це був період карантину, коли часу для творчості було більше. І Світлана творила без зупину. Її роботи почали швидко знаходити своїх шанувальників. Ними милувалися, захоплювалися, почали купувати…
    Сьогодні, коли майстриня організовує виставки-продажі у Богодухові, біля її столу завжди людно: хтось роздивляється, хтось обирає, а хтось просто милується.
   У її доробку - найрізноманітніші вироби: іграшки на військову тематику, зокрема коти ЗСУ, ляльки-військові, казкові та мультиплікаційні персонажі. Та незалежно від тематики, кожна робота майстрині пронизана українським духом і несе в собі відчуття нашого коріння, національної ідентичності, тепла і любові до рідної землі. Так, навіть за тисячі кілометрів від рідної землі можна створити свій маленький куточок України - з ниток, з тепла, з любові…Як ці хатки Світлани Волькової…
   Продовження теми –  у наступних випусках газети «МАЯК». Ми й надалі знайомитимемо вас із талановитими земляками, які зберігають і примножують українську душу у своїй творчості...