Зараз ми навчилися розрізняти тишу. Буває мирна, а буває та, що тисне на вуха між вибухами - тривожна й крихка. Але поки місто завмирає в очікуванні, десь заводиться двигун. Це медики -бригади КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Для них немає «невчасних» викликів. Коли всі біжать в укриття - вони тиснуть на газ. Крізь темряву знеструмлених вулиць, по битому склу та розбитих дорогах - туди, де чиєсь життя тримається на останній секунді…Це не просто робота. Це тиха впертість людей, які відмовляються здаватися смерті.
На початку травня Богодухівщина вкотре побачила, у яких надскладних умовах працюють медики екстреної допомоги. Внаслідок влучання російського дрона було пошкоджено автомобіль екстреної медичної допомоги. За наявною інформацією, автівка медиків прямувала на місце базування, коли неподалік упав російський безпілотник. На щастя, люди не постраждали. Але цей випадок ще раз нагадав: навіть медики, які рятують життя, самі щодня перебувають під смертельною загрозою.
- Кожен виїзд - це випробування, - говорить старший парамедик Тетяна Микитенко. - Потрібно швидко приймати рішення, діяти чітко й професійно. Ми працюємо під обстрілами, попри страх, бо знаємо: десь поруч хтось чекає допомоги. І ця віра сильніша за будь-яку небезпеку.
Саме вони першими приїжджають до постраждалих після обстрілів, підтримують людей у найстрашніші хвилини, витягують із темряви тих, хто вже майже втратив надію. І роблять це не заради слави чи гучних слів. Просто тому, що інакше не можуть.
Та навіть у найважчі дні в роботі медиків є місце для світла й радості. Не так давно бригада екстреної допомоги приймала пологи просто в кареті швидкої. Під звуки сирен, серед напруги та поспіху, на світ з’явилося нове життя. Маленький голос немовляти став тим самим променем надії, який на мить змусив усіх забути про війну.
Ще один виклик привів медиків до оселі, де часу на транспортування вже не було. І тоді просто вдома, під професійним наглядом бригади, народилося ще одне немовля.
Для медиків це більше, ніж просто робота. Це моменти, які дають сили жити й працювати далі.
З початку року й до сьогодні у Богодухівському районі бригади екстреної допомоги виконали 3883 виклики. Серед них - 158 випадків гострих порушень мозкового кровообігу та 1183 виклики, пов’язані з гіпертонічною хворобою.
Ці цифри ще раз нагадують: навіть у воєнний час не можна відкладати турботу про здоров’я.
Медики закликають жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, своєчасно звертатися по допомогу та контролювати хронічні захворювання.
- Бережіть себе. Ми завжди поруч, - говорить Тетяна Микитенко. - Мирного неба всім нам і міцного здоров’я.
І поки в темряві лунають сирени швидких, поки сині маячки розрізають нічні вулиці - ми знаємо: життя триває. Бо є ті, хто щодня бореться за нього до останнього…
