На Краснокутщині створюється унікальна звукову вебмапу, яка дозволить по-новому відкрити культурну спадщину рідного краю – не лише побачити її, а й почути.
У кожного місця є власна історія. Вона зберігається у старовинних будівлях, природних ландшафтах, місцевих переказах, людських спогадах і традиціях. Але є ще один, особливий вимір нашої спадщини – її звучання.


Шелест вікових дерев Краснокутського дендропарку, дзвони старовинних храмів, відлуння серед кам’яних стін Співочих терас, голоси птахів над лісовими озерами, тихий рух води у верхів’ях малих річок. Усе це формує неповторну звукову атмосферу Краснокутщини, яку ми впізнаємо, часто навіть не замислюючись над її цінністю.
Саме з прагнення зберегти цю багатогранну спадщину народилася ідея проєкту «Голос спадщини. Звукова вебмапа Краснокутщини», який у 2026 році реалізує громадська організація «Грін Арт Тур» за підтримки Українського культурного фонду.
Це масштабна культурно-дослідницька та мистецька ініціатива, що об’єднує історію, краєзнавство, природничі дослідження, сучасні цифрові технології, фотографію, відеомистецтво, музику та саунддизайн.
Її результатом стане відкритий інтерактивний ресурс, на якому найцікавіші місця Краснокутської громади отримають власну цифрову історію – з фотографіями, відеоматеріалами, достовірними відомостями та спеціально створеними звуковими композиціями.


Мапа, яку можна слухати


Звичайна географічна мапа показує, де розташовані населені пункти, дороги, річки та пам’ятки. Туристична мапа допомагає знайти цікаві місця для відвідування. Натомість звукова вебмапа розкриває ще й атмосферу цих місць, їхню історичну пам’ять та особливості звукового середовища.
Користувач зможе відкрити ресурс із комп’ютера або телефона, обрати цікаву локацію та переглянути її цифрову картку. У ній будуть зібрані історичні й краєзнавчі матеріали, авторські фотографії, відеофрагменти, географічне розташування та аудіозаписи.
Особливістю проєкту є те, що кожна локація матиме власний аудіальний образ.
Це може бути поєднання справжніх природних звуків, художньої розповіді, музичних інструментів та авторського звукового оформлення. Наприклад, історія старовинного храму може оживати через звучання дзвонів та людський голос, а природний ландшафт – через спів птахів, вітер, воду й ледь помітні музичні мотиви.
Водночас вебмапа не обмежуватиметься художнім представленням. Важливим її складником є систематизація перевіреної історичної інформації: дат, подій, архітектурних особливостей пам’яток, природоохоронного значення територій та відомостей про людей, які формували історію Краснокутщини.
Таким чином, проєкт поєднає пізнавальну цінність краєзнавчого довідника, можливості сучасних геоінформаційних технологій та емоційність мистецького твору.
У межах проєкту передбачено цифрове представлення щонайменше двадцяти локацій, створення двадцяти п’яти авторських аудіонаративів, формування бібліотеки з понад двохсот звукових записів, а також збирання великого масиву авторських фотографій і відеоматеріалів.
За кожною цифрою – дослідницька робота, десятки творчих рішень і новий спосіб розповісти про рідний край.


Експедиції Краснокутщиною: відомі місця та маловідомі куточки


Одна з найважливіших складових проєкту «Голос спадщини» – польові експедиції, під час яких команда досліджує культурні та природні об’єкти громади, здійснює фото- й відеознімання, записує звуки місцевості, збирає історичні відомості та матеріали для майбутніх цифрових історій.
Упродовж літа та осені учасники проєкту працювали в різних куточках Краснокутщини – від відомих історико-культурних пам’яток до маловідомих природних територій, які зазвичай залишаються поза увагою туристичних путівників.
Однією з таких експедицій стала поїздка до села Каплунівка, в околицях якого бере початок річка Хухра. Ця невелика річка завдовжки близько 31 кілометра є лівою притокою Ворскли та частиною великої водної системи басейну Дніпра.
Її верхів’я – це мальовничі водні плеса, прибережні зарості, луки, старі дерева й лісові ландшафти. Під час експедиції команда фіксувала природне середовище, знімала краєвиди та записувала звуки, які стануть основою авторського аудіального контенту.
Особливе місце серед природних локацій посідають території Національного природного парку «Слобожанський». Тут зосереджені цінні лісові екосистеми, озера, торф’яні болота та вікові дерева.
Наприклад, екологічна стежка «До торф’яних боліт» знайомить із незвичайним світом лісових боліт, де сфагнові мохи утримують воду, а діяльність бобрів впливає на формування водних оселищ. Поруч працює екологічний дослідницький пункт – простір для польових спостережень, навчання та вивчення біорізноманіття.
До добірки локацій проєкту також увійшли озеро Вільшанка, старовікові дубові насадження Мурафської дачі, Краснокутські яри та інші природні об’єкти, кожен із яких має власну історію, ландшафтні особливості й неповторне звучання.
Не менш важливими стали дослідження історико-культурних пам’яток.
Краснокутський дендропарк відкриває історію козацького заселення краю, Петропавлівського монастиря та родини Каразіних, яка перетворила колишні монастирські землі на один із найстаріших дендрологічних парків України.
У Пархомівці увагу привертають старовинна Свято-Покровська церква та колишній садибний будинок, у якому нині розташований Пархомівський художній музей імені П. Ф. Луньова.
Особливо цікавою локацією стали Співочі тераси в селі Городнє. Створений родиною Харитоненків терасований плодовий сад із незвичайними акустичними властивостями сьогодні відомий як простір культурних подій, концертів та мистецьких зустрічей.
Загалом у межах проєкту буде представлено 21 об’єкт культурної, історичної та природної спадщини Краснокутщини. Для кожної локації готуються інформаційні матеріали, авторські фотографії, відеофрагменти та спеціально створений аудіальний супровід.
Одним із найцінніших результатів експедицій стало формування власної бібліотеки звуків Краснокутщини. На сьогодні команда здійснила вже понад 100 оригінальних польових аудіозаписів – від шелесту лісів, голосів птахів і руху води до характерних звуків історичних та громадських просторів.
Саме ці записи використовуються для створення 25 авторських аудіонаративів, у яких документальне звучання місцевості поєднується з художніми розповідями, голосами людей, музикою та авторським саунддизайном.
Таким чином, кожна експедиція стає частиною великої дослідницької та творчої роботи. Зібрані матеріали перетворюються на унікальний цифровий контент, створений безпосередньо на Краснокутщині та присвячений її культурній і природній самобутності.
Важливо, що команда розширила й початкову концепцію цифрового представлення результатів. У межах проєкту розроблено два взаємодоповнювальні ресурси: інтерактивний вебдодаток зі звуковою мапою Краснокутщини та окремий інформаційно-мультимедійний вебресурс у форматі StoryMap.
Перший дозволить досліджувати локації на інтерактивній мапі, переглядати фотографії, відео та прослуховувати звукові історії. Другий представить спадщину громади через цілісну мультимедійну розповідь, поєднавши історичні відомості, візуальні матеріали й географічний простір.
Обидва цифрові ресурси планують відкрити для загального користування вже наступного тижня. Посилання на них будуть оприлюднені на офіційній сторінці громадської організації «Грін Арт Тур» у Facebook:
https://www.facebook.com/ngo.greenarttour/
Усі ці матеріали формують новий погляд на спадщину Краснокутщини – як на живий культурний і природний простір, що має власну історію, неповторні краєвиди та особливе звучання.


Як записують голос місця


Польові аудіозаписи є особливою складовою проєкту.
Зазвичай, відвідуючи мальовничу місцевість, ми звертаємо увагу насамперед на краєвиди. Проте довкілля має ще одну важливу характеристику – звуковий ландшафт.
Кожен природний простір звучить по-своєму. У сосновому лісі вітер проходить крізь хвою інакше, ніж у діброві. Біля річки чути рух води, прибережних птахів, комах і очерету. У старовинних архітектурних спорудах звуки змінюються завдяки особливостям простору, матеріалів та відлуння.
Для фіксації цієї атмосфери команда використовує спеціальне звукозаписувальне обладнання. Важливо не просто записати окремий звук, а зберегти характер середовища – його ритм, відстані, природну акустику та поєднання різних звукових джерел.
Польовий запис потребує особливої уваги. На його якість впливають вітер, погодні умови, сторонні шуми та навіть час доби. Інколи найцікавіші звуки – найнепомітніші: потріскування гілки, краплі води, кроки лісовою стежкою або короткий пташиний голос серед тиші.
Зібрані записи мають самостійну документальну цінність. Вони фіксують, як звучить конкретна місцевість у певний час, і можуть використовуватися не лише в мистецьких композиціях, а й у подальших краєзнавчих, освітніх і природничих дослідженнях.
Адже природне та людське середовище постійно змінюється. Звуки, які сьогодні здаються звичними, через десятиліття можуть стати важливими свідченнями минулого.


Від документального запису до авторського мистецтва


Особливість «Голосу спадщини» полягає в тому, що зібрані матеріали стають основою для створення оригінального мистецького контенту.
Йдеться про авторські аудіонаративи – короткі звукові історії, у яких поєднуються художньо осмислена розповідь, голоси людей, записи місцевого середовища, музичні інструменти та сучасний саунддизайн.
Над створенням композицій працюють місцеві митці та фахівці зі звуку. Для різних сюжетів використовують голоси дорослих і дітей, різні інтонації та музичні рішення. Наприклад, про Краснокутський дендропарк можна розповісти очима дитини, яка вперше відкриває для себе дивовижні дерева, а можна – голосом дорослого оповідача, що переносить слухача до часів козацького Красного Кута, Петропавлівського монастиря та родини Каразіних. Співочі тераси також мають щонайменше дві історії. Перша розповідає про добу Харитоненків, незвичайний терасований сад, його акустику та атмосферу минулого. Друга – про сучасне життя пам’ятки, фестивалі, концерти, творчі зустрічі й людей, які наповнюють історичний простір новими сенсами. Природні локації потребують іншого художнього підходу. Тут на перший план виходять звуки води, вітру, дерев, тварин і птахів. Музика не замінює природного звучання, а делікатно доповнює його, допомагаючи передати емоцію та характер місця. Для цього використовуються оригінальні звукові рішення, акустичні фактури, окремі інструментальні мотиви та прийоми просторового звучання.
Важливо, що художній підхід не підмінює історичну достовірність. Фактична інформація про пам’ятки опрацьовується окремо, а творчі елементи допомагають слухачеві відчути історичну атмосферу, не перетворюючи уявні сцени на нібито документально підтверджені події.
Так народжується контент, створений спеціально для Краснокутщини, з її реальних звуків, історій, голосів і культурних образів.
Це не стандартний аудіогід, який механічно переказує довідкові відомості. Кожна композиція задумана як невеликий самостійний звуковий твір, здатний викликати цікавість, передати настрій і спонукати до глибшого знайомства з місцем.


Чому це важливо саме сьогодні


Для Краснокутщини, як і для багатьох громад Харківської області, питання збереження культурної спадщини набуло особливої актуальності в умовах повномасштабної війни.
Культурна спадщина – це значно більше, ніж старовинні будівлі чи музейні експонати. Вона формує відчуття належності до свого краю, підтримує зв’язок між поколіннями та допомагає людям усвідомлювати власну історію.
Частина цінних відомостей про місцеві пам’ятки досі зберігається у друкованих краєзнавчих виданнях, архівах, музейних фондах, документах установ або спогадах окремих людей. Доступ до цих матеріалів часто обмежений, а сама інформація розпорошена між різними джерелами.
Цифрове документування дозволяє поступово об’єднати її в одному відкритому ресурсі, зробити доступнішою для широкої аудиторії та зменшити ризики втрати важливих свідчень про минуле.
Особливої цінності така робота набуває для молодого покоління.
Дітям і підліткам, які зростають у цифровому середовищі, інтерактивні мапи, фотографії, відео та звукові історії можуть допомогти відкрити історію рідного краю через зрозумілі й цікаві формати.
Вебмапа може стати навчальним інструментом для шкіл, бібліотек, закладів культури та молодіжних просторів. Її матеріали можна використовувати під час уроків історії, географії, мистецтва, краєзнавчих занять і дослідницьких проєктів.
Водночас ресурс буде корисним людям, які через війну, вимушене переселення або інші обставини перебувають далеко від рідного дому. Можливість побачити знайомі місця, почути їхні звуки та дізнатися більше про історію громади допомагає підтримувати зв’язок із Краснокутщиною незалежно від місця перебування.
Це також спосіб представити культурну самобутність громади на загальноукраїнському рівні, зробити її помітнішою для дослідників, митців, туристів та всіх, хто цікавиться малими містами й селами України.


Збереження спадщини – спільна справа


Створення звукової вебмапи потребує об’єднання знань і досвіду людей із різних сфер.
Дослідницька робота охоплює пошук історичних джерел, уточнення відомостей про об’єкти, вивчення місцевих ландшафтів та підготовку інформаційних матеріалів.
Мультимедійна частина включає фотографію, відеознімання, польовий звукозапис, написання сценаріїв, роботу з голосами, створення музики, монтаж і звукорежисуру.
Окремий напрям – геоінформаційні технології. Вони дозволяють точно розмістити об’єкти на цифровій мапі, систематизувати дані та забезпечити зручний доступ до матеріалів.
Проєкт реалізує громадська організація «Грін Арт Тур» у партнерстві з Краснокутською селищною радою та громадською організацією «Природоохоронні ГІС України» (SCGIS Ukraine).
Така співпраця поєднує локальні знання, досвід роботи з культурною спадщиною, творчі підходи та сучасні інструменти цифрового картографування.
Важливо й те, що проєкт створює можливості для залучення місцевих митців, дослідників, творчої молоді та фахівців культурної сфери до виробництва власного авторського контенту.
Адже сучасне культурне життя громади – це не лише проведення окремих заходів, а й створення якісних культурних продуктів, які залишаються доступними й корисними протягом багатьох років.


Культурна спадщина, яка продовжує жити


Після завершення основного етапу роботи звукова вебмапа має стати постійним відкритим цифровим ресурсом Краснокутщини. Її значення не обмежується початковою добіркою локацій. Створена цифрова основа дозволятиме доповнювати мапу новими об’єктами, історіями, дослідженнями, фотографіями та аудіозаписами.
У перспективі це може перетворити вебмапу на своєрідний мультимедійний архів культурної пам’яті громади, який постійно розвиватиметься. Та найголовніше – проєкт пропонує по-новому поглянути на цінність звичних місць.
Для когось Краснокутський дендропарк – це улюблене місце прогулянок. Для інших – пам’ятка садово-паркового мистецтва, історія родини Каразіних і давнього монастиря.
Співочі тераси для одних є мальовничою архітектурною спорудою, для інших — місцем незабутніх концертів і фестивалів.
А невелика річка, лісове озеро чи старий сільський храм можуть виявитися частиною великої історії, яку досі знають далеко не всі.
«Голос спадщини» прагне об’єднати ці різні погляди й показати, наскільки багатою та різноманітною є Краснокутщина.
Зберегти пам’ять про минуле, зафіксувати красу та звучання сьогодення, відкрити нові можливості для творчості й передати цей спадок наступним поколінням – саме в цьому полягає головна цінність проєкту.
Бо кожна річка, кожен ліс, кожна історична споруда й навіть найменший куточок нашого краю мають власну історію та неповторний голос. І цей голос важливо не лише почути, а й зберегти.


________________________________________
Проєкт «Голос спадщини. Звукова вебмапа Краснокутщини» реалізується громадською організацією «Грін Арт Тур» за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони», ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)».