Онлайн-загрози: як шахраї полюють на наші гроші та особисті дані і що робити, аби не потрапити в пастку


«Вам нараховано грошову допомогу», «Вашу банківську картку заблоковано», «Проголосуйте за мою доньку в конкурсі», «Терміново позичте гроші»… Подібні повідомлення сьогодні отримують тисячі українців. На перший погляд, вони можуть здаватися цілком звичайними. Але за ними нерідко ховаються шахраї, які намагаються заволодіти нашими коштами, паролями та особистою інформацією. Як розпізнати небезпеку в інтернеті та захистити себе і своїх рідних?

Інтернет давно став невід'ємною частиною нашого життя. Ми спілкуємося з близькими, купуємо товари, оплачуємо комунальні послуги, читаємо новини, користуємося банківськими застосунками. І водночас щодня ризикуємо зіткнутися з онлайн-шахраями.

Особливо небезпечно те, що сучасні аферисти навчилися добре маскуватися. Вони можуть видавати себе за працівників банків, державних установ, волонтерів, представників відомих магазинів і навіть наших друзів.

Кіберполіція України попереджає: шахраї постійно вдосконалюють свої методи, використовуючи нові технології та психологічний тиск. 

«Вам призначено виплату»: як працюють шахрайські посилання
Один із найпоширеніших способів обману називається фішингом.

Це коли шахраї створюють підроблені сайти, дуже схожі на справжні сторінки банків, державних установ чи інтернет-магазинів.

Людині надходить повідомлення, наприклад:

«Вам доступна державна допомога в розмірі 6500 гривень. Для отримання коштів перейдіть за посиланням і підтвердьте банківські дані».

Людина переходить на сайт, вводить номер картки, термін її дії, CVV-код, а іноді й пароль або одноразовий код підтвердження.

Саме на це і розраховують злочинці.

Отримавши конфіденційну інформацію, вони можуть спробувати викрасти гроші з рахунку.

Запам'ятайте: для отримання переказу на картку не потрібно повідомляти CVV-код, PIN-код, пароль до банкінгу чи одноразові коди підтвердження.

Інформацію про державні виплати потрібно перевіряти виключно через офіційні джерела.
«Привіт, позич грошей»: небезпека від знайомих
Ще одна поширена схема — повідомлення нібито від друзів або родичів.

Уявіть: вам пише давня знайома у Viber чи Telegram.

«Привіт! Дуже потрібні гроші. Позич, будь ласка, 3000 гривень до завтра».

Ви добре знаєте цю людину, тому можете навіть не замислитися, що її сторінку зламали.

Шахраї отримують доступ до чужого акаунта та розсилають прохання про гроші всім контактам.

Що робити? Не поспішайте переказувати кошти. Зателефонуйте знайомому на відомий вам номер або зв'яжіться іншим перевіреним способом. Не покладайтеся лише на повідомлення чи навіть голосове звернення — сучасні технології дозволяють підробляти голоси.
Небезпечне голосування: один клік — і ваш акаунт під загрозою
Останніми роками поширилися повідомлення з проханням проголосувати за дитину в конкурсі малюнків, танців чи спортивних змаганнях.

Зазвичай вони надходять від знайомих людей.

«Підтримайте мою донечку, їй не вистачає кількох голосів для перемоги».

Після переходу за посиланням сайт може попросити авторизуватися через Telegram, ввести номер телефону та код підтвердження.

Якщо виконати ці дії на шахрайській сторінці, зловмисники можуть отримати доступ до вашого акаунта.

Тому навіть повідомлення від близьких варто перевіряти, якщо вони містять незвичні посилання.
Шахрайство під час купівлі товарів в інтернеті
Ви знайшли гарну річ за дуже привабливою ціною. Продавець запевняє, що товар якісний, але просить терміново внести передоплату, бо охочих багато.

Після отримання грошей продавець зникає.

Буває й навпаки. Ви продаєте річ, а покупець надсилає посилання нібито для отримання оплати за доставку.

Відкривши його, людина потрапляє на підроблений сайт і вводить конфіденційні банківські дані.

Щоб убезпечитися, варто користуватися перевіреними торговельними майданчиками, не переходити за сторонніми платіжними посиланнями, перевіряти продавців та за можливості обирати оплату після огляду товару.

Особливо насторожити повинна вимога негайно заплатити, інакше «вигідна пропозиція зникне».
Штучний інтелект на службі шахраїв
Сучасні технології відкрили злочинцям нові можливості.

За допомогою штучного інтелекту можна створювати підроблені фотографії, відео й голосові повідомлення. Такі матеріали називають дипфейками.

Наприклад, людина може отримати голосове повідомлення, у якому нібито її родич просить терміново переказати гроші. Голос здаватиметься знайомим, але насправді його могли згенерувати.

Також шахраї можуть створювати відео з відомими людьми, які нібито рекламують вигідні інвестиції або обіцяють великі виплати.

Міністерство внутрішніх справ України у 2026 році окремо попереджало про загрози шахрайства з використанням штучного інтелекту.


Тому сьогодні важливо не лише перевіряти повідомлення, а й критично ставитися до голосових записів та відео.
Особливо небезпечні повідомлення про допомогу під час війни
Шахраї нерідко використовують складні життєві обставини українців.

Вони можуть поширювати неправдиву інформацію про виплати переселенцям, допомогу постраждалим від обстрілів, компенсації за зруйноване житло чи благодійні програми.

Також трапляються підроблені збори на потреби військових.

Люди, які пережили втрату житла, вимушений переїзд або інші тяжкі випробування, можуть особливо гостро потребувати допомоги. Цим і користуються аферисти.

Важливо перевіряти благодійні збори, інформацію про організаторів та офіційні реквізити. Не варто переказувати кошти лише тому, що повідомлення містить емоційний текст або фотографії військових.
Як захистити свої сторінки у Facebook, Telegram та Viber
Багато хто вважає, що його сторінка в соціальній мережі не становить жодної цінності для злочинців.

Але зламаний акаунт можна використати для обману друзів, поширення небезпечних посилань або виманювання грошей.

Найкращий захист — надійні паролі та двофакторна автентифікація.

Це додатковий рівень безпеки: навіть якщо шахрай дізнається пароль, для входу йому знадобиться ще одне підтвердження.

Фахівці CERT-UA рекомендують використовувати двофакторний захист і, за можливості, надавати перевагу спеціальним застосункам для підтвердження входу, а не лише SMS-кодам. 

Десять правил безпечного користування інтернетом
1. Не переходьте за підозрілими посиланнями, навіть якщо їх надіслали знайомі.

2. Нікому не повідомляйте PIN-код, CVV-код, паролі та одноразові коди з SMS.

3. Створюйте довгі, унікальні паролі для різних акаунтів.

4. Увімкніть двофакторну автентифікацію.

5. Не встановлюйте невідомі програми на прохання сторонніх осіб.

6. Перевіряйте адресу сайту перед введенням особистої інформації.

7. Регулярно оновлюйте телефон, комп'ютер і застосунки.

8. Не довіряйте обіцянкам легкого заробітку чи надзвичайно великих виплат.

9. Не публікуйте зайву особисту інформацію у відкритому доступі.

10. Якщо вас кваплять, залякують або вимагають негайної оплати — зупиніться й перевірте інформацію.


Що робити, якщо ви вже потрапили на гачок шахраїв
Найголовніше — діяти швидко.

Якщо ви повідомили шахраям банківські дані або помітили підозрілі списання, негайно заблокуйте картку через банківський застосунок чи зверніться до банку за офіційним номером.

Якщо ввели пароль на підозрілому сайті — змініть його. Перевірте активні сеанси входу в акаунт, завершіть невідомі та увімкніть додатковий захист.

Якщо шахраї отримали доступ до вашої сторінки, попередьте друзів і родичів, аби вони не переказували гроші від вашого імені.

Збережіть скриншоти листування, номери телефонів, посилання, платіжні квитанції та інші докази.

Повідомити про інтернет-шахрайство можна до поліції за номером 102 або через офіційний сайт Кіберполіції України — подати електронне звернення. 

Не соромтеся попросити допомоги
Особливо важливо пояснювати правила інтернет-безпеки літнім людям, які лише нещодавно почали користуватися смартфонами, онлайн-банкінгом чи соціальними мережами.

Але помилково вважати, що жертвами шахраїв стають лише люди старшого віку. На гачок можуть потрапити й досвідчені користувачі інтернету.

Шахраї часто діють дуже переконливо. Вони використовують страх, співчуття, довіру до знайомих людей або бажання отримати допомогу.

Тому не потрібно соромитися, якщо вас намагалися ошукати. Краще розповісти про це близьким, звернутися по допомогу та попередити інших.

І головне — пам'ятайте просте правило: якщо в інтернеті від вас вимагають терміново переказати гроші, назвати пароль або перейти за незнайомим посиланням, не поспішайте. Кілька хвилин перевірки можуть урятувати ваші заощадження, особисті дані та нерви.