Українська хата… Скільки про неї сказано, описано, оспівано в піснях. І не випадково, бо це символ дому, роду, спокою та духовності.
Ми продовжуємо рубрику «Українська хата у творах богодухівських митців». Тож просимо всіх охочих художників, поетів, вишивальниць і просто бажаючих поділитися спогадами про батьківську хату надсилати до редакції свої роботи, щоб продовжити маяківську галерею і помилуватися творами наших земляків.
Сьогодні до галереї приєдналася богодухівська юна вишивальниця Ксенія Мисан. Свою роботу вона присвятила Дню закоханих. Дивишся на цю яскраву вишиту картину дванадцятирічної дівчинки і думаєш: «Підростає на Богодухівщині нове покоління митців». Чи стане вона такою ж майстринею, як її талановита бабуся Ніна Володимирівна Скляренко, невідомо. Але те, що вона долучилася до прекрасного, залишиться з нею назавжди.
Коментарі тут зайві, просто дивишся на картину і милуєшся. Хіба що доречними будуть поетичні рядки Надії Красоткіної:
Вишиванка, рушник вишиваний, картина –
Все у хаті для щастя, любові й краси.
На стіні у віночку родинні світлини,
В чистій хаті дітей і батьків голоси.
Тож чекаємо на ваші твори, шановні земляки.
ФРАГМЕНТ ПАМ’ЯТІ З ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО
Проходячи міським цвинтарем, неможливо не помітити старий скромний обеліск із сірого граніту, де похований контр-адмірал Федір Давидович Степанов. Це одне з небагатьох поховань з минулого з чітко вказаним ім’ям і прізвищем відомої свого часу в Богодухові людини. Бо час невблаганний: стираються імена знаних богодухівців, стираються і їхні слід…
