Попри війну, обстріли та постійну небезпеку, дитинство не має зупинятися. Діти мають право гратися, спілкуватися, пізнавати нове, знаходити друзів і просто радіти літнім дням. Саме таким простором для відпочинку й позитивних емоцій став літній дитячий табір, який цього літа провели у населених пунктах Гутянського старостинського округу.
Протягом табірних днів діти мали можливість проводити час разом, брати участь в іграх, різноманітних заняттях та розвагах. Для них організували не просто відпочинок, а насичене дозвілля, під час якого можна було дізнатися щось нове, навчитися взаємодіяти з іншими та отримати чимало позитивних вражень. Та, мабуть, найважливішим стало саме відчуття, що про дітей пам'ятають і піклуються. Адже в умовах війни звичайний день із дитячим сміхом, спільною грою чи цікавим заняттям набуває особливого значення.
За словами старости Гутянського старостинського округу Юрія Вікторовича, одним із найбільш позитивних моментів цього літа для громади стала саме можливість організувати для дітей такі заходи.
«Ми відчуваємо, що нас не покидають, що нас не залишають волонтери, громадські організації. Вони допомагають нашим дітям і дорослому населенню, проводять літні табори, де дітей годують, розважають, навчають», - розповідає він.
До організації літнього табору долучилася Українська Церква Християн Віри Євангельської. Її представники допомагали проводити заняття, організовували дозвілля та дбали про те, щоб діти отримували не лише нові знання, а й позитивні емоції.
"Шановні мешканці громади, від вашого імені хочу подякувати Українській Церкві Християн Віри Євангельської за ту турботу для наших людей старостинського округу, за турботу для наших дітей. Закінчилися дні літній таборів для дітей в наших населених пунктах. Наші друзі піклувалися,виховували та розважали наших дітей. Завдяки нашим ЗСУ ми можемо проводити такі заходи. Велика шана та подяка Церкві Віри Євангельської та ЗСУ. Слава Україні, тримаємось, Все буде добре!" - подякував Юрій Вікторович.
Для невеликих населених пунктів, які живуть в умовах війни, така підтримка особливо важлива. Вона показує: навіть коли навколо непросто, громада може створювати для дітей простір, у якому вони хоча б на деякий час можуть забути про тривоги дорослого світу.
