Нещодавно я побувала у Харкові, у Координаційному гуманітарному центрі, в транзитному центрі підтримки. Тут проводять справді колосальну, титанічну роботу для тих, хто змушений залишати свої домівки в небезпечних зонах, дуже часто –під обстрілами…
Мені вдалося поспілкуватися з багатьма людьми, в тому числі з Богодухівщини. У кожного з них - своя особиста трагедія. Вони втратили дім, майно, звичне життя. Дехто лишався в рідних стінах, як кажуть, до останнього, аж поки ситуація ставала абсолютно критичною, і тоді на допомогу приходили волонтери. Такі люди часто приїжджають сюди в чому були , лише з документами в руках.
Ось як, приміром, 80- річна пані Ольга з Козачої Лопані, яка евакуювалася майже три роки тому. Її історія вражає до сліз і показує, через яке пекло доводиться проходити нашим землякам.
- Була до останнього дома, бо не могла лишити рідні стіни, - згадує жінка. - Допомагала чим могла нашим захисникам. А коли вже стало зовсім нестерпно навіть вийти з хати, у селі лишилося зовсім мало людей, я вирішила евакуюватися самостійно. Але, як бачите, це було надзвичайно складно і небезпечно.
Коли пані Ольга самотужки пішки виходила з села, її наздогнав і вдарив ворожий FPV-дрон. Разом із нею була її вірна собачка Діна, яка в результаті й врятувала жінці життя. Пані Олена оговталася після вибуху від того, що Діна лапками приводила її до тями та збивала вогонь, який уже палав на волоссі жінки… Ледве доповзла поранена пенсіонерка до позицій наших військових. Хлопці врятували її, надали першу допомогу та відправили у безпечне місце - до Координаційного центру.
Саме тут жінці допомогли з усім: оформили кошти, забезпечили засобами гігієни, одягом та медичним супроводом. Зараз пані Олена живе у доньки в Харкові, а її чотирилапа рятівниця Діна, звісно ж, поруч із нею…
- Я дуже задоволена роботою Центру, -говорить співрозмовниця.- Гріх на щось скаржитися чи ображатися, треба лише дякувати людям за допомогу. Нам постійно видають гуманітарну допомогу, фінансово підтримали. Навіть одягом забезпечили - ось куртки теплі привезли й передали. Окремо хочу сказати за медицину: коли виникла потреба, мене поклали в лікарню і пролікували абсолютно безкоштовно, усі ліки видали. За таку турботу про нас, переселенців, велике спасибі…
І таких доль, як у пані Олени, через цей центр щодня проходять сотні.
Алла ШЕРСТЮК: «Не чекайте критичного моменту, виїжджайте заздалегідь».
Як працює транзитний центр для евакуйованих: інтерв'ю з координаторкою по роботі з евакуйованими особами Координаційного гуманітарного центру Аллою Шерстюк
Вже понад два роки у Харкові безперервно працює транзитний центр, який приймає людей із найнебезпечніших прифронтових громад області. Сюди привозять тих, хто виривався під обстрілами з однією сумкою, і тих, хто зміг виїхати самостійно.
Про допомогу: від грошей до психологів
- Пані Алло, розкажіть, чим саме займається ваш транзитний центр та хто може сюди звернутися?
- Наш центр - це перша безпечна зупинка для людей, які залишають небезпечні зони. Ми приймаємо як тих, кого централізовано вивозять волонтери, так і тих, хто зміг виїхати самотужки. Допомогу надаємо абсолютно всім, хто опинився в такій ситуації та звертається до нас уперше.Зараз на базі центру об’єдналися багато гуманітарних фондів, тому людина в одному місці може отримати комплексний захист. Це і психологічна підтримка, і юридичні консультації, і первинна медична допомога. Крім того, ми видаємо продуктові набори, засоби гігієни та спеціальні комплекти для евакуйованих.
- Одним із найголовніших питань для людей, які втратили все, є фінанси. Яку грошову підтримку вони можуть отримати?
- Зараз у центрі оформлюється одноразова грошова допомога у розмірі 12 300 гривень на кожну особу. Це вагома підтримка на перший час, щоб люди могли адаптуватися на новому місці.
- За яким графіком ви працюєте? Чи є обмеження за часом, якщо триває запекла евакуація?
- Наш стандартний графік - з 9.00 до 18.00. Але це лише на папері. Якщо йде велика хвиля евакуації, ніхто зачиняти двері не буде. Ми залишаємося на робочих місцях і працюємо до останньої людини, якій потрібна допомога.Правила реєстрації та розселення
- Якщо людина вирішила виїжджати самостійно і прямує до вас, які документи їй обов'язково мати при собі?
- Базовий набір- це паспорт та ідентифікаційний код. Якщо оригіналів немає, ми приймаємо документи в застосунку «Дія» або навіть паперові ксерокопії.Але є важлива умова: присутність людини під час реєстрації є обов'язковою. Винятком є лише діти до трьох років, або люди, які зовсім не можуть пересуватися самостійно. Для оформлення таких маломобільних громадян родичі мають надати довідку від лікаря або довідку МСЕК про І чи ІІ групу інвалідності.
Також обов'язково потрібно мати із собою картку з банківським рахунком (IBAN) та активний номер телефону - без цього фонди не зможуть нарахувати грошову допомогу.
- Як відбувається перевірка даних? Чи кожен, хто приїхав, гарантовано отримає виплати?
- Коли людина реєструється самостійно, ми в обов’язковому порядку відправляємо запит на верифікацію до її рідної громади. Якщо громада підтверджує, що людина дійсно виїхала з небезпечної зони, ми проводимо реєстрацію. Якщо ж громада дає відмову, ми, на жаль, теж не маємо права оформити допомогу.
- Багато людей їдуть у невідомість. Чи допомагаєте ви з житлом і яка зараз ситуація з поселенням?
- Так, наш центр займається розселенням людей. Проте я скажу чесно і відкрито: зараз із вільними місцями та поселенням ситуація дуже складна. Ми робимо все можливе, але ресурси не безмежні.
- Пані Алло, Центр працює з травня 2024 року. За ці роки через вас пройшли тисячі доль. Які історії вразили вас найбільше?
- Знаєте, за ці роки ми надивилися стільки всього, що вистачить на цілу книгу. Бувають історії, які викликають посмішку крізь сльози: якось люди евакуювалися і привезли із собою цілу отару - 11 кіз! Вони просто не могли покинути своїх тварин. Але більша частина історій - це суцільний біль. Потік людей не вщухає, ми приймаємо їх щодня…
- Що б ви хотіли сказати тим людям, які зараз перебувають у прифронтових селах, де оголошена евакуація, і вагаються?
- Моє головне прохання: не наражайте на небезпеку себе і, найголовніше, своїх дітей! Не чекайте моменту, коли навколо почне руйнуватися все, і волонтерам доведеться прориватися до вас ціною власного життя.Зараз, коли люди виїжджають під час екстреної евакуації, вони прибувають до нас взагалі без нічого - без речей, без ліків, часто навіть без документів. І Будь ласка, виїжджайте заздалегідь, поки є така можливість. Тоді ви зможете спокійно зібрати документи, взяти необхідні речі та виїхати в безпеку цивілізовано, зберігши своє життя та здоров'я…
Головне - діти більше не бояться
Пані Світлана з дітлахами, Святославом та Владою, залишала рідне село Сінне самотужки.
- Коли оголосили евакуацію, діти почали сильно боятися, тож зволікати з виїздом я не стала, -ділиться Світлана.- У Харкові нас прихистив мій брат з родиною.
Днями мама з дітьми завітала до транзитного центру. Там я її й зустріла.Поки мама оформлювала виплати та отримувала від волонтерів пакунки з продуктами, дитячими речами й канцелярією для навчання, діти гралися в облаштованій дитячій кімнаті.
- Ми щиро дякуємо кожному, хто організовує цю роботу та бере участь у підтримці таких, як ми, - з полегшенням та усмішкою каже Світлана. -Головне - малеча знову спокійна.
…Коли виходила з Центру, довго думала про людей, яких там зустріла. Про пані Ольгу, яка дивом вижила після удару дрона. Про маму із Сінного, яка понад усе радіє тому, що її діти знову спокійно сплять. Про волонтерів, медиків, психологів, соціальних працівників, які щодня зустрічають тих, хто втратив дім, але не втратив надію…
Так, сьогодні війна змушує тисячі людей залишати рідні оселі. Але дуже важливо, що є місця, де людину не залишають сам на сам із бідою. Саме таким місцем став цей Центр. Тут не можуть повернути людям зруйновані будинки чи роки мирного життя, але тут допомагають зробити найважливіше - пережити перші найважчі дні, відчути підтримку і зрозуміти, що ти не сам.
А поки що війна триває, дуже важливо пам'ятати: якщо у вашому населеному пункті оголошено евакуацію, не відкладайте рішення на потім. Бережіть себе і своїх рідних. Бо життя - найцінніше, що у нас є. І жоден дім, жодне майно не варті людського життя…
Якщо вирішили евакуюватися: важливі контакти
Якщо ви або ваші рідні ухвалили рішення евакуюватися, скористайтеся безкоштовною допомогою. Фахівці допоможуть безпечно виїхати із небезпечних населених пунктів та, за потреби, нададуть необхідний супровід.
Телефони безкоштовної евакуації:
203 - гаряча лінія з питань евакуації;
102 - підрозділ поліції «Білі Янголи»;
063 548 92 93 - ГО «Сталевий Тил»
Не зволікайте з евакуацією. Найцінніше - це життя та безпека ваших рідних.
