Відкриваємо стрічку новин у Facebook - і здається, що все навколо заполонили гриби! Адже сезон «тихого полювання» розпочався. Білі, маслюки, польські, опеньки… Люди поспішають до лісу, фотографують свої знахідки, діляться враженнями та рецептами. Бо для багатьох грибний сезон - це не просто можливість назбирати смаколиків до столу. Це ще й відпочинок, свіже повітря, тиша та особливий зв’язок із природою.
Ми, Маяківки, поспілкувалися з двома завзятими грибницями - Оксаною Кальницькою та Наталією Власовою. І зрозуміли: для них ліс - це набагато більше, ніж просто місце, де ростуть гриби.
Оксана Кальницька: «У лісі я отримую адреналін»
Оксана з дитинства, скільки себе пам’ятає, ходить до лісу по гриби. Її дитинство минуло на Попівці в Богодухові, а поруч - Павлівка та Кручик, місця, де грибів завжди було чимало.
Оксана любить збирати різні гриби: білі, маслюки, польські, опеньки. А ще залюбки готує з них різні страви - запікає, консервує, експериментує з рецептами.
Каже, що в лісі отримує справжній адреналін. А коли син приїздить додому, то разом із мамою й татом також вирушає до лісу. Для родини це чудова можливість не лише назбирати грибів, а й відпочити душею, побути разом та отримати задоволення від улюбленого заняття.
Цього року Кальницькі вже кілька разів побували на «тихому полюванні» і, звичайно ж, поверталися не з порожніми руками. Та для них сезон тільки починається.
Грибники сподіваються, що невдовзі пройдуть хороші дощі, зволожать лісову підстилку - і грибочки підуть рости веселіше.
Ми ж бажаємо родині Кальницьких гарного грибного сезону, приємних прогулянок лісом і щедрих кошиків!
А ще з нетерпінням чекаємо від Оксани рецепта консервованих грибочків, які вона готує для своєї родини. Думаємо, нашим читачам він також буде дуже цікавий.
Наталія Власова: «У лісі я набираюся сил»
А далі наша розмова продовжилася з Наталією Власовою. І коли Наталя починає розповідати про ліс, здається, що разом із нею подумки переносишся туди - поміж сосни, під спів пташок і шелест дерев.
Любов до лісу в неї теж із дитинства. Разом із татом вони ходили туди не лише по гриби. Наталя пригадує, що навіть узимку могли просто піти до лісу - подихати його повітрям, відпочити та набратися сил.
«Кожній людині потрібно ходити до лісу, щоб відволіктися від суєти, заспокоїтися і отримати душевний спокій», - говорить Наталія.
Каже, що коли збирала гриби, то іноді здавалося, ніби вони просто на очах підростають під лісову пісню.
Цього року грибів Наталія зібрала ще небагато, але вже встигла отримати масу позитивних емоцій і навіть закатати баночку грибочків.
У дитинстві разом із татом вони ходили на гору за військовою частиною, за метеостанцію, де збирали опеньки.
А сьогодні, коли є вільний час, Наталія вирушає до соснового лісу. Їй хочеться просто відпочити, подихати свіжим повітрям, послухати спів пташок. Ну і, звичайно ж, гриби самі трапляються на шляху - білі, маслюки, польські.
А в одному з Кручанських лісів Наталія збирає рядовку зелену - зеленушку. Каже, гриб дуже смачний, хоча з ним доводиться трохи повозитися.
Є у Наталії ще одна особлива традиція. Коли вона приходить до соснового лісу, то може підійти до дерева, обійняти сосну, притулитися до неї й відчути, як наповнюється енергією.
Та разом із любов’ю до лісу в її душі живе і біль. Наталія переживає через те, що в лісах багато дерев вирубують, ліс рідіє, а нових насаджень, на жаль, недостатньо.
І хочеться, щоб люди пам’ятали: ліс - це не лише деревина чи місце для збору грибів. Це наше повітря, вода, тиша, краса і можливість відновити сили.
Нехай грибний сезон буде щедрим!
Ось такі вони - наші грибниці: закохані в ліс, природу, тишу і, звичайно ж, у гриби. 
Дорогі Оксано та Наталіє, бажаємо вам щедрого грибного сезону, повних кошиків, приємних прогулянок, сонячної погоди та найголовніше - радості від кожної зустрічі з лісом!
А всім любителям «тихого полювання» хочемо побажати повертатися додому не лише з повними кошиками, а й з гарним настроєм та відпочилою душею. Бережіть себе, будьте уважними та не забувайте про правила безпечного збору грибів.
І дуже просимо всіх, хто приходить до лісу: бережіть його! Не залишайте після себе сміття, не нищіть дерева, не ламайте молоді насадження. Адже ліс, який ми маємо сьогодні, - це те, що залишимо нашим дітям і онукам завтра.
А ми, Маяківки, й надалі будемо цікавитися грибним сезоном, зустрічатися з цікавими людьми та ділитися з вами їхніми історіями.
