Не на кожній землі і не під усе.
Зола - одне з найпоширеніших добрив. Вона натуральна і доступна: дає ґрунту калій і кальцій, трохи фосфору та магнію, розкислює його. Азот під час горіння летить із димом, а калій, кальцій та інші елементи залишаються. Восени золу вносять, щоб наситити ґрунт калієм до весни.
Ідеться про золу від дров і гілок. Золу від кам’яного вугілля та брикетів, від пофарбованого, лакованого або просоченого дерева, від сміття та картону на грядки не несуть, як і золу з мангала, розпаленого спеціальною рідиною.
Проте не всім таке підживлення буде корисним, і річ не лише в рослині, а й у землі.
Спочатку з’ясуйте тип ґрунту
Зола - луг, вона робить ґрунт менш кислим. На Поліссі, та в Лісостепу місцями земля кисла, і там зола доречна. На півдні та у Степу чорнозем і так нейтральний або лужний, а калію в ньому вистачає. Там золу не сиплють: на лужній землі рослинам може бракувати заліза та інших мікроелементів, і листя може жовтіти.
Перевірити просто: крапніть столовим оцтом на жменю землі. Зашипіла - у ґрунті є вапно, і зола йому не потрібна. Не шипить - вільного вапна немає, а наскільки земля кисла, покажуть смужки для pH із садівничої крамниці: якщо показник вищий за 7, золу не вносять.
Для яких рослин зола корисна
Восени підживлюють золою багато рослин, які залишаються на «зимівлю». На грядку та у квітник більше склянки на квадратний метр за рік не потрібно: розкидати і загорнути в землю. На легкому піщаному ґрунті золу краще залишити до весни - за зиму дощі вимиють із неї калій. І в одному відрі із сечовиною або аміачною селітрою її не з мішують: азот випарується.
Полуниця - на кислій землі зола під кущиками їй на користь, а заразом відлякує слимаків і равликів. Діє, поки зола суха: після дощу користі від неї мало.
Плодові дерева (вишня, слива) - зола дасть калій, а на кислому ґрунті ще й розкислить його. Дерева можна підживлювати рідким добривом раз на 3-4 роки: розводять 2-3 склянки золи у відрі води, настоюють кілька годин і заливають у борозенку в пристовбурному колі.
Кущі (смородина, аґрус) - їм зола потрібна заради калію, а на кислій землі ще й для зниження кислотності. Вносьте її сухою, кілька склянок у борозенку за периметром крони, потім присипте землею.
Малина - на кислому ґрунті зола їй не завадить, але добрива знадобиться менше, пів склянки буде цілком достатньо.
Багаторічні квіти, які люблять нейтральний або слабокислий ґрунт: півонії, троянди, хризантеми, більшість лілій. Їм - у тій самій кількості, що й для грядок.
Яким рослинам зола шкодить
Восени не варто вносити золу під рододендрони, азалію садову, лохину та верес. Ці рослини надають перевагу кислому ґрунту - так звані ацидофіли. Це стосується і східних лілій.
Блакитна великолиста гортензія від золи стане рожевою: колір її суцвіть залежить від кислотності ґрунту. Рожевим сортам це не страшно.
Картопля. Якщо у вас підготовлена грядка під картоплю на наступний рік, не варто посипати її восени золою: на менш кислому ґрунті на бульбах більше парші.
На кислому та нейтральному ґрунті зола стане в пригоді більшості культур, окрім згаданих вище рослин-ацидофілів і картоплі. А на лужному чорноземі від її використання краще відмовитися.
