Що перевірити під корою біля самої землі.
Восени біля старого пня або просто під яблунею з’являються щільні сімейки опеньків. Грибникові радість, а садівник замислюється: чи не загине дерево?
Опеньок може і нападати на живе коріння, і жити на мертвій деревині. Найчастіше гриби виростають з пня, старого кореня або ослабленого дерева. Знищує опеньок зазвичай окремі дерева, а не весь сад. Чи хворіє саме ваше, можна визначити за корою біля самої землі.
Звідки опеньки в саду і чи небезпечні вони
Опеньки — лише видима частина гриба. Сама грибниця живе в коренях і пнях, і після того, як дерево спиляли або викорчували, вона може десятиліттями живитися напівзотлілими коренями в землі. Тому опеньки так часто виростають там, де колись стояло старе дерево, — навіть якщо на поверхні вже ніщо не нагадує про нього.
До сусідніх рослин гриб переходить двома шляхами: там, де хворий корінь торкається здорового, і за допомогою шнурів (ризоморфів) — чорних або бурих, схожих на тонкі корінці. Зазвичай вони лежать у верхніх 15 см ґрунту, за рік виростають до метра, тож з часом гриб уражає рослини навіть за 30 метрів від пня. Молодий саджанець найчастіше заражається, коли його коріння доростає до старого, уже інфікованого.
Видів опенька кілька, і за зовнішнім виглядом грибів їх не розрізнити. Одні агресивні й вбивають навіть міцні дерева, інші нападають лише на ослаблені, та здебільшого живляться мертвою деревиною. Ослабити дерево можуть посуха, застій води біля коріння, пошкоджене коріння, надто глибока посадка або земля, насипана на кореневу шийку.
Якщо в саду загинуло одне ослаблене дерево, а сусідні здорові, найімовірніше, вам трапився неагресивний вид — вистачить звичайного гарного догляду. Якщо ж гинуть одна за одною рослини поруч, гриб небезпечний, і діяти треба серйозно.
Як перевірити, чи хворіє дерево
Відігніть або зріжте ножем шматочок кори біля основи стовбура, біля самої землі. Головна ознака — біла або кремова плівка між корою та деревиною: тонка, як папір, на дотик як шкірка гриба, із сильним грибним запахом. Зазвичай вона утворюється біля кореневої шийки, рідше підіймається стовбуром приблизно на метр. Якщо біля стовбура чисто, зазирніть під кору трохи нижче, на 5-15 см під землею, і біля товстого коріння. Немає плівки й там — гриби, ймовірно, ростуть із пня, мертвого кореня або шнурів гриба в землі.
Насторожити мають і ознаки на самому дереві:
листки дрібніші й блідіші, ніж зазвичай, передчасно жовтіють або червоніють восени;
рік у рік засихають гілки та верхівка;
тріщини на корі біля основи стовбура, сік із них, у сливи та вишні — камедь;
незвичайно рясне цвітіння та врожай — іноді так буває незадовго до загибелі.
Іноді дерево гине раптово, у спеку й посуху: листя буре, але не встигає опасти. Це означає, що гриб давно підточив коріння, просто певний час вони витримували.
Самі гриби з’являються не щороку, і багато дерев гине раніше, ніж дочекаються їх. Тож немає опеньків — ще не означає, що дерево здорове, а їхня поява — ще не вирок.
Що робити, якщо опеньок знайшли
Загибле дерево та старі пні — головна «їжа» гриба, її й треба прибрати насамперед. Пні та інфіковане коріння викопайте й винесіть разом із землею, що на них налипла: вивезіть із ділянки, тільки не в компост. Спиляти дерево «під нуль» замало — гриб роками житиме в коренях, що залишилися. Якщо вибрати все коріння не вдається, рубайте їх під час перекопування якнайдрібніше: у дрібних шматках гриб гине швидше. Регулярне глибоке перекопування на місці викопаного дерева рве й шнури.
На місці осередку не мульчуйте землю тріскою: залишки гриба в ґрунті живитимуться нею.
Щоб гриб не перейшов до сусідніх дерев, осередок можна відгородити бар’єром: міцну плівку (наприклад, для ставків) закопують вертикально на 45 см углиб так, щоб край виступав над землею на 2-3 см. Це має сенс, коли зрозуміло, де осередок; навмання бар’єр навряд чи допоможе.
Сусіднім деревам допоможе звичайний догляд: поливайте в посуху, не заливайте й не допускайте застою води біля стовбура, не пошкоджуйте коріння, відгортайте землю, насипану на кореневу шийку.
Обприскати чи знезаразити опеньок нічим: засобів проти нього для садівників немає, препарат не доходить до грибниці під корою та в старих коренях.
Збирати опеньки чи залишити — для дерева різниці немає: грибниця залишається під землею та в коренях.
Що посадити на місце загиблого дерева
Коли коріння вибране, місце краще залишити порожнім від пів року до року й регулярно перекопувати — без деревини залишки гриба гинуть.
Повністю стійких рослин немає, але одні страждають помітно частіше за інші. Волоський горіх — один із головних «улюбленців» опенька, його на місце осередку садити не варто. Яблуня, слива, вишня, абрикос, айва, смородина, аґрус, ліщина та виноград уражаються час від часу. Груша, малина, ожина, лохина, шовковиця та японська айва — рідко. Полуницю та картоплю на місці осередку краще не садити взагалі: обидві легко заражаються.
Опеньки колами на газоні
Дрібні опеньки, що ростуть на газоні кільцем, — інший гриб, лучний опеньок. Він живе серед коріння трави та перегною, а не на коренях дерев і шкодить газону, бо грибниця відштовхує воду, і в суху погоду трава кільцем сохне, а коло щороку розширюється приблизно на 30 сантиметрів. Допоможе проколювання дерну вилами й рясно поливання, збирати гриби марно.
