7 квітня минуло пів року, як не стало нашого дорогого, найкращого у світі
сина, коханого і люблячого брата, племінника, внука, турботливого друга -
Олега Олександровича ЗАКЖЕВСЬКОГО.
Біль утрати не вщухає… Важко повірити, що його вже немає поруч.
Олег навчався у Богодухівському ліцеї №2, Крисинському ліцеї. З юних років звик до праці -
був старшим у родині, завжди дбав про близьких, допомагав мамі, брав на себе
відповідальність, яка була не по роках.
У липні 2022 року він добровольцем пішов захищати Україну. Спочатку служив розвідником у
120-й бригаді, згодом, після навчання, став водієм-оператором у 113-й бригаді територіальної
оборони.
Він був відважним воїном, якого поважали побратими, людиною честі, яка не раз рятувала
життя іншим…Має багато нагород.
Його життя обірвалося трагічно 7 жовтня 2025 року.
А вже за кілька днів - 10 жовтня - він мав стати чоловіком для своєї коханої…
Нашому любому Олегу було лише 25 років…
Ще жити й жити… Але доля розпорядилася інакше.
Родина щиро вдячна всім, хто підтримав і допоміг у найважчу хвилину - друзям, сусідам,
односельцям, колегам із Салтівського м’ясокомбінату.
Світла пам’ять про тебе, рідний, назавжди житиме у наших серцях…
Вічно сумуючі - рідні.
