Щемлива історія надійшла до редакції «Маяка» від жителів громади. 
  …Багато років поспіль до селища Гути, на водонапірну башту поблизу центральної площі, прилітали лелеки. Там у них було гніздо, яке вони щороку підлагоджували, виводили потомство… Для місцевих жителів ці птахи стали справжнім символом –своєрідним  оберегом села.
   Та цього року все змінилося.
   Через реконструкцію системи водопостачання аварійну башту демонтували. Разом із нею зникло і лелече гніздо…


   Як підтвердив староста округу, башту дійсно довелося зрізати, адже вона перебувала в аварійному стані, і від жителів надходили численні звернення.         Але лелеки про це «рішення» не знали.
   Вони повернулися - і вже близько тижня кружляють над звичним місцем, сідають на дахи та димарі сусідніх будинків, ніби шукають свою домівку, якої більше немає… Люди кажуть: боляче дивитися, як птахи не знаходять собі місця, наче чекають і не розуміють, що сталося.
Чи є вихід із цієї ситуації?
   Начальник КП «Богодухіввода» Сергій Троценко пропонує варіант: неподалік, приблизно за 150 метрів, є інша - цегляна - башта, де лелекам могло б бути зручно оселитися. Та чи оберуть її птахи? Ми ж не можемо їм запропонувати, підказати, показати…
   Є й інші можливі рішення - наприклад, встановити спеціальний стовп із платформою (колесом) для гнізда.
   Свого часу  у Лозовій енергетики  зберегли лелече гніздо, встановивши нову опору і залишивши стару для птахів, відключивши її від електрики. Так, певно, мало б бути і в цьому випадку , при демонтажі старої водонапріної башти. Але ніхто – ні влада, ні комунальники, ні самі жителі селища- про це не подумали і не подбали…
Сьогодні головне — не залишити цю історію без уваги.
   Може, серед наших читачів є фахівці або просто небайдужі люди, які підкажуть, як допомогти лелекам знайти нову домівку?
  Адже ці птахи- не просто частина природи, для багатьох вони - символ миру, життя і надії…
   І так хочеться, щоб вони залишилися у громаді...