
Роковини смерті Сергія Вікторовича ЛОМОВА.
22 лютого минає рік, як на 49-му році життя наш Сергій
став Небесним Воїном…
Рік болю, суму й водночас безмежної гордості за Тебе.
Наш дорогий сину, любий чоловіче, найкращий у світі тату та дідусь. Ти був опорою, силою й серцем нашої
родини. Твоя мужність і відданість Україні назавжди вписані не лише в історію, а й у наші серця. Ти обрав шлях
воїна — шлях честі, гідності та любові до Батьківщини. Ти віддав найдорожче — своє життя — за наше
майбутнє, за мирне небо, за право жити у вільній країні. І хоч нестерпно болить, ми знаємо: Ти — Герой. Наш
Герой. Твій голос звучить у наших спогадах, Твоя усмішка живе в очах дітей, Твоя сила — в кожному нашому
кроці. Ти назавжди з нами — у молитвах, у серці, у тихих розмовах із небом. Легких хмаринок та Царство тобі
Небесне.
Вічно сумуючі – дружина, діти, онуки, мама.
Вітання в "Маяк" №8 від 20 лютого
Говорять -біс в ребро і сивина на скроні, та не відсирів в нім запал творця. Немов Нептун тризуб, трима перо в долоні. Кипить енергія завзятого юнця. Життєвим курсом, впевнено по білій смузі за віршем-вірш, за книгою – нова. Сатира, гумор -то його найліпші друзі, і сумно з ним ніколи не бува. Ці віршовані рядки поетичний гурт «Дивосл…