16 жовтня світ відзначає День хліба

    Сьогодні відомо безліч видів хлібних виробів, багато назвав, притаманних певній країні, культурі, багато сортів пшениці, рецептів приготування.

   Проходячи повз стелажі з хлібом у супермаркеті, ми, навіть на хвилину, не замислюємося, а скільки ресурсів витрачено, щоби спекти хоча б одну паляницю чи багет.

   Іноді ми не цінуємо того, що є в доступі кожного дня. Дуже добре це усвідомлюєш, коли все змінюється в один момент. Перші дні повномасштабного вторгнення, життя ніби зупинилося…

   На той час я з сім'єю перебували у віддаленому селі нашої громади, за двадцять кілометровій зоні до кордону. Ніхто не ті, щоб кудись їхати, навіть із хат не виходили. Люди не розуміли, чого чекати далі. І звичайно ж, жодних продуктових автолавок чи завезення товару у місцеві крамниці не було.

   Спочатку було розпач: «Що робити? Куди ж їхати? Де брати продукти харчування? Адже у місті, біля магазинів, все було розкуплено у перші години 24 лютого… .

     Потім чоловік згадавши, що десь у літній кухні є форми для випікання хліба. Ми їх знайшли, гарненько відчистили, помилили. Гарно, що були запаси муки, дріжджів, цукру. Як то кажуть: «Очі боялися, а руки робили!». І вже на вечерю ми смакували ароматним домашнім хлібом. Особливо дівчаткам дуже понравилася хрумка корочка. У такій стресовій ситуації я навчилася власноруч пекти хліб.

      А за три дні до села привезли хліб. Це була вантажна «газелька», пронизана кулями і з вибитим лобовим склом. Як тих хлопців зустрічали мешканці! А потім всі разом допомагали відвантажувати лотки з хлібинами, як найцінніший скарб. Саме такі ситуації вчать цінувати, дякувати та допомагати.

      Щиро бажаю кожній людині: миру на землі – хліба на столі!