5 березня минає вже два роки від того страшного дня, коли не стало нашого дорогого Захисника України Дмитра Сергійовича ЮХНО. (с. Карлівка)
Час минає, біль у серці не стихає, час не лікує ті рани, які залишила ця втрата. Він був не просто воїном - він був люблячим чоловіком, турботливим татом, найдорожчим сином і опорою для своєї родини. Його усмішка, його голос, його доброта і сила назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його любив. Нестерпно усвідомлювати, що більше не почуємо його кроків, не обіймемо, не скажемо тих важливих слів. Він віддав своє життя за Україну, за наше мирне небо, за майбутнє своїх дітей і кожного з нас. Його подвиг - це біль і водночас гордість, це сльози і вдячність, це тиша, в якій звучить пам’ять. Схиляємо голови у глибокій скорботі та з безмежною вдячністю за його мужність і самопожертву. Світла та вічна пам’ять нашому Дімі, нашому Герою. Нехай Господь прийме його душу у Царстві Небесному, а нам-родині, дарує сили пережити цей невимовний біль.
Вічно сумуючі - рідні
