У гущі боїв, де летять кулі й гуркоче артилерія, є ті, хто тримає не зброю, а життя в своїх руках. Це бойові медики — невидимі герої війни, які щодня ризикуючи собою, рятують інших. Робота бойового медика — одна з найнебезпечніших на фронті. Вони під обстрілами витягують поранених, накладають турнікети, зупиняють кровотечі. А ще — підтримують психологічно, бо часто саме їхні слова стають останніми, які чує поранений боєць.

Бойовий медик - це людина, яка має навички надання першої невідкладної медичної допомоги на бойовому завданні та контролює на етапі евакуації. У більшості випадків ця людина має середню або вищу медичну освіту, але це не завжди. При цьому медики обов’язково проходять спеціальні курси з тактичної медицини. 

Насправді, медики роблять не менше роботи, ніж військові. Вони так само мають зброю, частина з них так само виходить на бойові завдання. А ще військові медики допомагають цивільним у населених пунктах, де вони перебувають.

Напередодні професійного свята – Дня медика - маяківцям вдалося поспілкуватися з бойовою медикинею на позивний «Пантера» (прізвище та ім'я дівчини не розголошується).

Дівчині — 29 років. До війни вона працювала медичною сестрою в обласній лікарні. З початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, її життя змінилося назавжди. Вона добровільно вступила до лав Збройних Сил України, хоча добре знала, що попереду — не лікарня, а фронт.

- Коли бачиш, як гинуть побратими, більше не думаєш про страх, — каже медикиня. — Ти просто дієш. Маєш діяти швидко, бо кожна секунда — це шанс врятувати людину.

- Буває, що вдень ми забираємо з передової по 10–15 військових… давно не було кульових — переважно поранення від артилерії, КПВТ, РСЗВ. Для побратимів ти й лікар, і психолог, і томограф, - розповідає «Пантера».

У 2023 році медикиня працювала на Бахмутському напрямку — одному з найгарячіших у той період війни. Вона згадує випадок, коли довелося евакуювати поранених з-під вогню, доправляючи їх на "пікапі смерті" — автівці без броні, що часто стає мішенню для ворога.

Я не героїня — я просто роблю свою роботу

Попри всю складність служби, дівчина не вважає себе героїнею. - Я така ж, як і всі. Просто маю трохи іншу місію — не стріляти, а рятувати, — говорить вона зі скромною посмішкою.

Сьогодні її мрія -  повернутися до мирного життя, продовжити медичну практику й побачити, як її країна знову буде вільною.

Українські бойові медики — це справжні янголи на передовій. Вони першими приходять на допомогу, останніми залишають поле бою, і часто платять за це найдорожчим, власним життям. Їхня самовідданість, мужність і професіоналізм — неоціненні. Вони рятують десятки життів щодня, відчувають безмежну відповідальність, працюють у нестерпних умовах, безстрашно долають небезпеку заради порятунку інших.

Їхня стійкість, професіоналізм і терпіння — найкраща ілюстрація сили духу українського народу.

Шановні бойові медики Збройних Сил України!


Щиро вітаємо вас із професійним святом! З Днем медика!

Ви — ті, хто рятує життя там, де панує смерть.
Ті, хто під обстрілами, в окопах рятують, підтримують, витягують.
Ви — не просто медики. Ви — герої.

Нехай у ваших медичних рюкзаках завжди буде все необхідне,
а в серцях — незламна віра.
Нехай з кожної евакуації ви повертаєтесь живими,
а кожен поранений — дякує вам не лише мовчанням, а й життям.

Дякуємо вам за мужність, витримку і любов до людини.
Схиляємо голови перед вашою працею.

Слава бойовим медикам!
Слава ЗСУ!
Слава Україні!