І це стосується всього- волонтерства, підтримки ЗСУ, допомоги тим, хто потребує, врешті- патріотизму до України і рідного краю…
І патріотизм не лише в тому, щоб одягнути вишиванку, він, зокрема, і в тому, щоб зберегти районний часопис краю з майже 100-річною історією. Наразі лишилася живими третина районок в Україні і - майже пʼята частина на Харківщині…
Малесенька команда маяківців докладає усіх зусиль, старань, креативу і наполегливості, щоб «МАЯК» прожив, принаймні, 2025-й, зустрів своє 95-річчя. І наш низький уклін - кожному і кожній, хто долучився-долучається до когорти наших поціновувачів і поціновувачок, хто своєю передплатною квитанцією дає шанс на життя літопису краю. Звісно, прикро, що дві третини коштів забирає «Укрпошта», але це обставини, які від нас не залежать, це зовсім інша історія, давній біль.
Власне, ціна на газету не покриває її собівартості. І добре, що у нас є зекономлені кошти від гранту ( завдяки якому жили і розвивалися 2 роки поспіль). Тож 2025-й пройдемо, наперекір усьому, гідно!
Але мова про інше.,Про громадянську позицію земляків і землячок.
Днями довелося спілкуватися з кількома можновладцями- «неостанніми» представниками органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, одним місцевим депутатом. Оскільки всією душею вболіваємо за рідну газету, то запитала, чи передплатили вони «МАЯК». Один відповів, що він «читає все в інтернеті», інший сказав, що приносять поштарі через 3-4 дні, і це вже неактуально, а третій запевнив, мовляв, приїду завтра в редакцію і передплачу ( зрозуміло, «ніхто ніде нічого»). І це - так звана еліта, люди зі статками, достойними зарплатами, один має бізнес…
Водночас, серце кровʼю обливається, коли приходять- телефонують пенсіонери, малозабезпечені, люди з інвалідністю, які висловлюють свою повагу і вдячність за працю для них, які економлять на всьому, щоб передплатити районку.
Знаєте, з такою доставкою і безгрошівʼям хотів відмовитися від газети, - говорить мені у слухавку 73-річний Микола Васильович. - Але подивився газету, почитав Ваше «Слово до читачів» - і вирішив піти на нашу пошту і виписати «Маячок»…
Ну, скажіть, хіба це не громадянська позиція, не патріотизм? Вдячність вам, наші друзі і подруги, за вірність і відданість..
Є дуже мудрий вислів: «У темні часи видно світлих людей». Так і є.
Вистоїмо! Витримаємо!
«МАЯК» і далі світитиме у ці темні часи, триматиме інформаційний фронт, волонтерити і шанувати, любити кожного свого читача і читачку.