Саме такі слова колись сказала перед відходом у вічність бабуся своїй онучці Тетяні. Простий, але мудрий заповіт став для жінки дороговказом на все життя.

Наша героїня - пані Тетяна Дмитрівна Мусієнко, уродженка села Заброди, щира поціновувачка газети «Маяк», чудова господиня, працьовита жінка і просто людина з великим серцем. Уже понад двадцять років я знаю Тетяну Дмитрівну і щоразу дивуюся її невичерпній енергії, любові до землі та особливому вмінню створювати красу навколо себе. У спекотний літній день, близько першої години по обіді, я завітала до неї в гості. Думала, що господиня відпочиває від літньої спеки, але помилилася. Пані Тетяна саме поралась на своїх грядках. Тут поруч із овочами розквітають десятки різноманітних квітів. Її подвір’я нагадує маленький райський куточок, де кожна рослина має своє місце, а кожна квітка ніби усміхається сонцю.

Милуючись цією красою, я запитала Тетяну Дмитрівну, коли ж почалося її захоплення квітами. Вона лише усміхнулася: 
- Та, мабуть, усе життя. Не пам’ятаю себе без квітів... І тут згадала слова бабусі, які назавжди залишилися в її серці: 
- Таню, коли прийдеш до мене на могилку, не плач, а краще посади квіти.
Можливо, саме тому квіти стали невід'ємною частиною її життя. Там, де похована бабуся, великі дерева створюють густу тінь, тому улюблені квіти жінка вирощує біля свого дому. Кожен клаптик землі на її обійсті прикрашений рослинами. Де є вільне місце - неодмінно росте квітка. А якщо землі немає, під будинком красуються вазони з розкішною геранню. Лише герані у господині близько тридцяти сортів, і кожна має свій неповторний колір та характер. Особливо вражає доглянутість садиби. На великій території я не побачила жодного бур’янця. Видно, що за цією красою стоять щоденна праця, терпіння і велика любов. Тут ростуть троянди, лілії, петунії, гортензії, жоржини, декоративні гвоздики, а також десятки інших квітів, назв яких я навіть не запам’ятала. І, звісно ж, яке українське подвір’я без чорнобривців — справжнього символу рідного дому. Дивлячись на все це різнобарв’я, розумієш: для Тетяни Дмитрівни квіти - не просто хобі. Це її спосіб висловити любов до життя, зберегти пам'ять про рідних і подарувати красу людям навколо. А завітала я до пані Тетяни не лише помилуватися квітами, а й попросити рецепти її смачних домашніх заготовок - консервованих томатів та огірочків з морквою. 
Рецептом томатів ми поділимося в найближчий час, а рецепт хрустких огірочків читайте у кольоровому номері «МАЯКА» від 31 липня в рубриці «Шухлядка», а пізніше – й на нашом сайті