.jpeg)
В Україні остаточно виводять з обігу паперові 1, 2, 5 та 10 гривень
Відсьогодні, з 2 березня, Національний банк України завершив процес вилучення з готівкового обігу паперових банкнот номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень. Відтепер вони офіційно перестали бути платіжним засобом.
Щоб з’ясувати, як це працює на практиці, днями маяківці відвідали кілька торговельних точок у центрі міста та поспілкувалися з продавцями і покупцями.
В одному з супермаркетів нам повідомили, що паперові банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень перестали приймати ще у п’ятницю пообіді - напередодні офіційного завершення обігу.
У магазині «Світлячок» пані Анна зазначила, що такі купюри покупці й раніше приносили нечасто - більшість розраховується карткою або більшими номіналами.
Натомість у кав’ярні «13» бариста пані Надія розповіла, що навіть у день остаточного вилучення - 2 березня - готова була без проблем приймати дрібні паперові купюри від відвідувачів.
Завітали 2 березня і до Богодухівського відділення «ПриватБанку». Там пояснили:
- Наше відділення приймає такі купюри для обміну. Ми можемо замінити їх на монети відповідного номіналу або, за бажанням клієнта, зарахувати кошти на банківський рахунок.
Також у банку зазначили, що повідомлення про завершення обігу викликало значний резонанс: у четвер та п’ятницю чимало людей зверталися, щоб обміняти паперові гривні.
За даними НБУ, з 2 березня 2026 року банкнотами номіналом в 1, 2, 5 та 10 грн вже не можна буде розрахуватися. Їх можна обміняти на монети.
Отож, обміняти купюри номіналом до 10 грн можна: у всіх відділеннях банків України до 26 лютого 2027 року; у банках «Ощадбанк», «ПриватБанк», «Райффайзен Банк» та «ПУМБ» до 28 лютого 2029 року; безпосередньо в НБУ - наразі безстроково.
«Банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень наразі майже не зустрічаються у сфері роздрібної торгівлі, громадяни ними майже не розраховуються. Середній термін їх придатності становить близько 2,5 років. Тобто фактично банкноти цих номіналів, які ще залишалися в обігу, є зношеними. Їх поступове вилучення банками України, уповноваженими банками та Національним банком розпочалося майже шість років тому»,– повідомили у пресслужбі НБУ.
Повна цифровізація грошей - питання, яке ще кілька років тому здавалося фантастикою. Сьогодні ж - це предмет реальних дискусій.
Редакція «Маяка» провела опитування у Facebook та Telegram, щоб з’ясувати: чи готові люди відмовитися від паперових грошей?
Результати Facebook-опитування
Більшість учасників висловилися проти повного скасування готівки: 70% - готівка повинна залишитися; 26% - підтримують змішаний варіант (готівка + цифрові платежі); 2% - повністю «за» цифровізацію.
Ці цифри показують: абсолютна цифровізація поки що не викликає довіри у більшості.
Результати Telegram-опитування
Тут думки трохи більш збалансовані, але тенденція зберігається: 59% - готівка повинна залишитися; 32% - за змішаний варіант; 8% - підтримують повне скасування паперових грошей; 2% - важко відповісти.
Telegram-аудиторія виявилася трохи більш прихильною до цифрових грошей, але все ж переважає бажання зберегти готівку.
Чи впливає вік аудиторії на результати?
Цікаво, що результати Facebook і Telegram дещо різняться.
У Facebook проти повного скасування готівки висловилися 70% учасників, тоді як у Telegram - 59%. Натомість підтримка повної цифровізації в Telegram вища (8% проти 2% у Facebook). Можливо, це частково пов’язано з віковим складом аудиторії.
Facebook у нашій громаді частіше використовують люди старшого та середнього віку, тоді як Telegram активніше обирає молодша аудиторія.
Молодші користувачі зазвичай більш звиклі до онлайн-банкінгу, безготівкових розрахунків і цифрових сервісів. Натомість старше покоління більше цінує готівку як звичний і надійний інструмент - особливо в умовах війни та нестабільної інфраструктури.
Втім, навіть серед молодшої аудиторії повна відмова від паперових грошей не має більшості підтримки. Це свідчить: питання не лише у віці, а й у загальному рівні довіри та відчутті безпеки.
Що це означає?
93% опитаних або хочуть зберегти готівку повністю, або підтримують змішаний формат.
Лише 5% готові до повної цифровізації.
Навіть з урахуванням молодшої Telegram-аудиторії повна відмова від паперових грошей не має суттєвої підтримки.
Що найбільше хвилює людей?
Ми також запитали, що викликає найбільше занепокоєння щодо повної цифровізації грошей. Серед відповідей: можливі відключення світла чи інтернету; кіберзагрози, контроль і питання конфіденційності; залежність від банківської системи. Одна з читачок, Світлана Опришко, коротко й чітко сформулювала позицію багатьох: «Нехай буде змішаний варіант». А пані Наталія Задорожня поставила дуже практичне питання:«А як бути людям, які прийдуть продавати домашню продукцію (молоко, ягоди, м'ясо, яйця)?» І це, певно, ключовий момент, оскільки мова не лише про великі супермаркети, а й про ринки, дрібних виробників, людей старшого віку.
Опитування показало головне: для людей важлива не стільки форма грошей, скільки стабільність, безпека і свобода вибору.
Цифровізація-— це сучасно і зручно. Але готівка для багатьох залишається символом незалежності й гарантією у кризових ситуаціях.
Редакція продовжує збирати думки читачів. А як вважаєте ви?
