20 листопада минає 40 днів світлої пам’яті Героя-земляка, який віддав своє життя за Україну.
Геннадій Петрович Мозговий народився 8 червня 1983 року в селі Мирне на Краснокутщині. Його батьки — Галина Миколаївна та Петро Вікторович — змалечку прищеплювали своїм дітям найкращі людські якості: чесність, порядність, повагу до людей. Ще в юні роки Геннадій проявив себе як щирий і справедливий хлопець, який завжди стояв на боці правди й не терпів несправедливості та підлабузництва.
Навчаючись у школі №1 у Богодухові, Геннадій захопився точними науками. Фізика стала його справжньою пристрастю — її він знав досконало. Тож його професійний шлях був чітко визначений: після випуску він вступив до Харківського національного автодорожнього інституту. Як і всі однолітки, дуже любив спорт…А техніку просто обожнював! Тато-водій вчив сина з підліткового віку керувати мотоциклом, пізніше автомобілем. З щемом пригадує Петро Вікторович, як радів син першому своєму мотоциклу- «Їжаку». Кмітливий хлопець хапав усе «на льоту», тож у дорослому житті став вправним водієм і механіком.
Здобувши вищу освіту, Геннадій почав свій трудовий шлях на Харківському тракторному заводі як інженер-конструктор. Згодом був призваний на строкову службу до Мукачівського прикордонного загону, а після демобілізації продовжив працювати на Харківському підшипниковому заводі, де здобув повагу як талановитий інженер-конструктор, ведучий інженер.
У 2014–2015 роках Геннадій був мобілізований на захист Батьківщини в зоні АТО. У ці непрості роки померла його мати, чиє серце не витримало постійного хвилювання. Попри важкі часи, Геннадій не зламався.
У 2016 році Геннадій Мозговий продовжив свій трудовий шлях на підшипниковому заводі – головним металургом.
На початку повномасштабної війни він серйозно захворів на коронавірус. Однак, щойно відчув себе краще, долувся до Богодухівської тероборони. У лавах захисників Геннадій підтримував громадський порядок на блокпостах.
Цьогоріч Геннадія було мобілізовано до Збройних сил України.
Після навчання у Дніпрі Геннадій Мозговий став на захист Золочівщини та Сумщини, він був оператором радіоелектронної боротьби (РЕБ).
12 жовтня цього року на бойовому завданні на Курщині, захищаючи незалежність України, Геннадій Мозговий віддав своє життя.
- Він завжди, коли телефонував, говорив: «У мене все добре, не переживайте», - -і сльозами в очах розповідає батько…- Не любив син жалітися, був турботливий і уважний…
Його радістю і розрадою в житті була донька Катя, заради якої він був готовий не все. Заради неї та усіх нас Герой віддав найцінніше- власне життя…
Геннадій Мозговий прожив життя, яке можна назвати прикладом відданості, честі та любові до своєї землі. Його світла пам'ять назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його як чесну, сміливу і добру людину. Вічна пам’ять Героою!