Мозок каже: «Досить новин: я втомився». Але руки знову тягнуться по телефон. Ще один канал, ще один заголовок — і ось уже друга ночі, а ми продовжуємо гортати стрічку. Знайоме відчуття?
Багато українців зізнаються: потік новин став виснажливим. За даними дослідження «Детектор медіа», за останні два роки кількість людей, які відчувають, що новини впливають на їхній настрій, зросла з 35% до 47%.
Бути поінформованим важливо, особливо під час війни. Проте безперервне споживання новин виснажує, підвищує рівень тривожності та впливає на психіку. Людина починає відчувати апатію, дратівливість, труднощі з концентрацією. Новини крутяться в голові навіть перед сном, а відчуття «всього забагато» стає постійним супутником. І цей стан нашої перевтоми активно використовує ворог.
Тож як залишитися в курсі подій і водночас не вигоріти від новин? І як не дати маніпуляціям впливати на себе? Читайте поради фахівців Dovidka.info в нашому матеріалі.
Як дати собі перепочинок?
Щоб уникнути вигорання та його наслідків, психологи радять обмежити час, відведений на новини: наприклад, 15 хвилин зранку та 15 хвилин увечері. Варто залишити лише кілька надійних джерел, а не десятки каналів.
Наприклад, у останньому білому списку прозорих та відповідальних медіа Інституту масової інформації є такі видання: «Суспільне», «Радіо Свобода», «Українська правда», «Бабель», «Громадське», «Тексти», ZN.ua, «Еспресо», «Слово і діло», «Український тиждень», «Громадське радіо», NV та «Ґрати».
Також корисно робити «інфопаузи» для прогулянок, спорту або зустрічей із друзями без телефону. Світ не зруйнується, якщо ви дізнаєтеся новину пізніше.
Як ворог використовує нашу втому?
Коли мозок перевантажений інформацією, він перестає критично мислити. Саме це використовує ворог, поширюючи фейки, щоб посіяти паніку й зневіру.
Так, у вересні в мережі поширювали фото, де світові лідери буцімто сидять у коридорі в очікуванні зустрічі з Дональдом Трампом. Штучний інтелект створив таке зображення, щоб знецінити союзників України.
Раніше активно поширювали «новину» про дрони, які неможливо збити, або про масовий виїзд молодих хлопців за кордон. Офіційні джерела це швидко спростували, але хвилю дезінформації вже було не спинити.
Такі повідомлення створені, щоб викликати емоції: злість, тривогу, розпач. Фейки поширюють у періоди обстрілів або трагедій, коли суспільство найбільш вразливе. Повторюючи тези на кшталт «усе марно» або «ніхто не допоможе», вороа пропаганда намагається підірвати довіру до влади, війська та міжнародних партнерів.
Інформаційна перевтома має реальні наслідки. Люди поступово втрачають довіру навіть до перевірених джерел, несвідомо поширюють фейки, а втома перетворюється на апатію. Знижується мотивація допомагати, донатити або волонтерити, з’являється відчуття, що «все пропало».
Як себе захистити?
Реагуйте з холодною головою. Якщо бачите емоційно забарвлену новину, зробіть паузу. Не поширюйте її одразу, а краще взагалі не поширюйте. Заголовки на кшталт «Шок!», «Сенсація!» або «Це кінець!» створені, щоб викликати паніку та розхитати емоційний стан. Це типовий інструмент інформаційних маніпуляцій.
Перевіряйте джерела. Звертайте увагу, де саме опублікована новина. Надійні матеріали мають чітко зазначене авторство, посилання на офіційні джерела, цитати експертів. Якщо посилання підозріле, а логотип лише схожий на відомий бренд, краще не натискати.
Довіряйте лише перевіреним. Офіційні сайти державних установ, великі українські видання та міжнародні агентства новин дотримуються стандартів перевірки фактів. Читайте менше, але більш якісне: це зменшить ризик потрапити до пастки фейків.
Відпишіться від анонімних каналів у Telegram. Багато з них маскується під українські сторінки, але насправді керується з Росії. Їхня мета — викликати страх і недовіру. Краще мати кілька перевірених каналів, ніж десятки сумнівних.
Навчайте близьких. Поясніть рідним, особливо старшим людям, як розпізнавати фейки. Саме вони часто стають мішенню для маніпуляторів. Навчіть перевіряти інформацію та не поширювати сумнівні повідомлення далі.
Інформаційна гігієна — це частина нашої безпеки, а ще така ж звичка, як миття рук: проста, але життєво необхідна. Перевіряйте джерела, робіть паузи й не дозволяйте фейкам просочити ваші думки.
