Вітання, друзі і подруги, читачі і читачки!
Одразу поспішаю повідомити вам приємну новину: передплату на друковані видання продовжено до 26 червня. Отож, якщо ви ще не встигли оформити передплату -поспішайте це зробити найближчим часом: у поштовому відділенні або через листонош. Можете також звертатися на редакційні телефони (вайбер, чватсап, телеграм) – і ми допоможемо вам онлайн.
Водночас дякую усім, хто долучився до наших нових поціновувачів і усім, хто багато років лишається вірним другом часопису.
Минулої п’ятниці ми провели День передплатника просто неба на ринку. І хоча він нас не порадував кількісними даними, все ж потішив теплими зустрічами з постійними передплатниками, які, проходячи повз наше місце локації, підходили та говорили: «А я ж передплатив (передплатила) газету одразу на рік!»
Три години стояли ми на ринку, спілкувалися з людьми. Навіть ходили по ринку, аби підприємці могли прямо на робочому місці передплатити районний часопис.
Щоправда, наша Світлана (менеджер з реклами) прийшла звідти розлючена зі словами:
«Отак і ми тепер будемо купувати товар у тих підприємців, які, маючи гроші, не хочуть за 300 гривень підтримати районку!»
Виявляється, один із підприємців, у якого колега часто купувала товар, і, звісно (як же без цього?)) агітувала за «Маяк», - обіцяв передплатити видання. Однак, коли вона у день передплати підійшла до нього, -відмовився, мовляв, читати нічого і, взагалі, поставив своєрідну умову: «скупися зараз у мене на 300 гривень – і я передплачу»…Обуренню колеги не було меж: «Якщо сам не читає -передплатив би малозабезпеченій родині, чи бабусі-сусідці, чи матері військового -спасибі б сказали і згадували б добрим словом. Злість розбирає, коли люди зі статками знайдуть будь-яку причину, аби лишню копійку не витратити…»
Звісно, дуже неприємно, коли вболіваєш душею і серцем за газету, намагаючись усіма силами її зберегти та передати наступним поколінням, - водночас багато хто із земляків не вважає за потрібне дати виданню шанс на життя. Нічого, ми витримаємо. Як кажуть -прорвемося. «Маяк» буде жити стільки, скільки стане йому можливостей і снаги. Бо є у нас вірні друзі, які, маючи навіть невеликі статки, розуміють значущість видання з 94-річною історією для інформаційного простору краю. І за будь-яких обставин та матеріального стану підтримають нас. За це хочеться подякувати і низько вклонитися вам, любі наші вірні передплатники і передплатниці.