Після збирання картоплі ґрунт бідніє на калій і фосфор. А також накопичує такі патогени, як парша й фітофтора, та шкідників (дротяника). Оздоровити ділянку й відновити структуру ґрунту дозволяє посів у вересні сидератів. Першість тут належить білій гірчиці. Вона проростає вже при 2–4 градусах і встигає наростити зелень за 30–40 днів. Гірчиця виділяє у ґрунт специфічні речовини, які пригнічують збудників парші, фітофторозу та очищають ділянку від дротяника. Універсальним «лікарем» для будь-якого ґрунту є фацелія. Вона добре розпушує своїм корінням землю, знижує кислотність і пригнічує бур’яни. Чудово структурують важкий ґрунт такі злакові сидерати, як озиме жито або овес. Сіють сидерати одразу після прибирання бадилля та розпушування ділянки, поки в ґрунті зберігається волога. Скошувати та закладати у ґрунт такі скороспілі сидерати як гірчиця та фацелія варто на початку цвітіння, поки стебла ніжні й швидко перепрівають — приблизно за 2 тижні до стійких заморозків. Якщо посіяли пізно, можна залишити зелень мульчувати землю на зиму без скошування.