Будівельні блоки життя можуть швидко формуватися навколо молодих зірок, вважають автори дослідження.
Учені давно задавалися питанням, як складні молекули, необхідні для життя, могли утворитися навколо Сонця, коли воно було ще молодим. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy, показує один з імовірних шляхів розвитку подій.
Зірки, схожі на Сонце, народжуються, коли в масивних хмарах міжзоряного газу та пилу утворюються надщільні ділянки. Спочатку виникає протозірка, яка поступово накопичує матерію з того, що залишилося від хмари. Набравши достатньо маси для запуску термоядерного синтезу водню в гелій у ядрі, протозірка перетворюється на зірку на головній послідовності. Зірки, схожі на Сонце, потім живуть приблизно 10 млрд років.
Молода зірка спочатку оточена протопланетним диском, який складається з матерії, що залишилася від формування зірки. З цього диска з'являються планети, астероїди і комети. Так з'явилася Сонячна система приблизно 4,5 млрд років тому.
Попередні дослідження показали, що коли протопланетні диски опромінює світло зірки, то всередині них можуть утворюватися складні молекули із сотень атомів. Ці молекули складаються в основному з вуглецю. Пилові пастки — це місця з високим тиском у протопланетних дисках, де рух молекул сповільнюється, і можуть накопичуватися частинки пилу і льоду. Частинки ростуть і можуть стати основою для формування планет.
Автори дослідження хотіли з'ясувати, чи може випромінювання зірки спричинити утворення складних макромолекул, будівельних блоків життя. І для цього вони використовували дані спостережень за космосом і комп'ютерне моделювання.
Зараз вважається, що метеорити класу хондрити могли доставити на Землю будівельні блоки життя. Але питання в тому, як складні органічні молекули, що містять такі елементи, як вуглець, азот і кисень, спочатку опинилися в цих метеоритах?
Автори дослідження вважають, що ці макромолекули сформувалися в пилових пастках у протопланетному диску, що оточує Сонце. Моделювання показало, що світло нашої зірки могло опромінити лід і пил, які збиралися разом, щоб сформувати молекули, які містять вуглець, всього за десятиліття, що відносно швидко.
Тобто макромолекули могли вже бути присутніми, коли більші планетезимали формували планети, або ж вони перебували всередині астероїдів. Ці астероїди могли бути зруйновані зіткненнями, що призвело до появи метеоритів. Останні могли доставити деякі макромолекули на Землю.
За словами вчених, частинки в пилових пастках можуть отримати необхідну кількість опромінення від новонародженої зірки, щоб ефективно перетворити крихітні крижані частинки на складну макромолекулярну матерію.