Без перебільшення можна сказати, що сьогодні Мала Іванівка є одним із своєрідних символів незламності. Зовсім поруч палає війна: вщент руйнується Золочівщина, щодня чути відлуння вибухів. Тут немає благ цивілізації — ні школи, ні магазину. Але є те, що важливіше за все — незламні люди.
Про берегинь, які щодня плетуть маскувальні сітки, наша газета нещодавно розповідала. І саме малоіванівські берегині вони підказали ім’я справжнього героя, яким пишається вся громада, і про якого сьогоднішня маяківська розповідь.
Андрій Черкашин — захисник України, який пройшов крізь пекло війни і залишився незламним.
Ще під час АТО Андрій добровольцем вирушив боронити Батьківщину. Після повернення працював трактористом у ТОВ «Трайгон Фармінг Харків», чесно і сумлінно виконував свою справу.
Та з початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Андрій знову взяв зброю до рук.
Майже рік він воював на найгарячіших напрямках, зокрема під Бахмутом.
19 лютого 2023 року доля підготувала чоловікові тяжке випробування: сталося пряме влучання по бойовій машині, він дивом лишився живий. Перебитий таз, численні операції, шпиталі…
Весною 2024 року Андрій повернувся у рідне село — на інвалідному візку.
Було важко. Біль, розпач, небажання спілкуватися. Але Андрій — сильний духом. Він щодня працював над собою, долаючи біль і відчай: спочатку милиці, потім — палиці, і навіть кермо автомобіля, аби мати змогу пересуватися самостійно.
ВЕСЬ ТЕКСТ -У ГАЗЕТІ "МАЯК" ВІД 2 ТРАВНЯ