Ці слова — інтерпретація поезії Ліни Костенко, з відвертого зізнання жінки, яка одного дня вирішила залишити високу посаду і повернутися туди, де боліло найбільше — в рідну лікарню. Не через посаду, не через кар'єру, а через відповідальність…
Звичайна лікарка районної лікарні, яка стала першою в історії нашої громади першим заступником голови РДА, була заступницею міського голови, заступницею головного лікаря району, а рік тому очолила медичний заклад у складний час, коли здавалося, що втриматися його на плаву вже майже неможливо…
Сьогодні Оксана Володимирівна- директор КНП «Богодухівська районна лікарня». Її досвід доводить: жінка-лідер — це не виняток, не компроміс і не альтернатива чоловікові. Це окрема величина. І ця величина — вагома.
- Я була на посаді вищій, ніж директор лікарні, і це директорство мене не цікавило, - ділиться співрозмовниця.- Але коли лікарня опинилася у кризі, з боргами по зарплаті — я не змогла стояти осторонь. Мені болів цей колектив…», — згадує вона.
Пані Оксана повернулася, щоб розібратися — чому інші медзаклади навчилися заробляти самостійно, а наша – ні. Повернулася не лише як управлінець, а як людина, якій небайдуже. Це було у квітні 2024 року.
З цього болю — і почалися зміни.
Оксана СИЗОНЕНКО розповіла, що менше ніж за рік команда під її керівництвом вивела лікарню з боргів та навчилася працювати в нових умовах — прозоро, фахово й економічно відповідально.
ВЕСЬ ТЕКСТ- У ГАЗЕТІ "МАЯК" ВІД 16 ТРАВНЯ
