19 листопада 2026 року виповнюється 105 років від дня створення «Укрмету» — центральної метеорологічної служби України.
Саме цього дня своє професійне свято відзначають працівники гідрометеорологічної служби. Сьогодні важко уявити наше життя без прогнозу погоди. Ми звикли щоранку дізнаватися, чи буде дощ, сніг, мороз або сонце. Та мало хто замислюється, скільки людей, знань і сучасних технологій стоїть за звичайними словами: «Завтра очікується мінлива хмарність».
Як усе починалося
19 листопада 1921 року було ухвалено декрет про створення Української метеорологічної служби — «Укрмету». Це стало важливим кроком до об’єднання метеорологічних спостережень та організації систематичного прогнозування погоди.
Звісно, за погодою на українських землях спостерігали задовго до цієї дати. Ще кілька століть тому люди записували температуру повітря, кількість опадів, напрямок вітру та інші природні явища.
Проте саме створення «Укрмету» започаткувало централізовану систему метеорологічної служби.
У грудні 1929 року на його базі було створено Гідрометеорологічний комітет, який об’єднав метеорологічні та гідрологічні служби.
А 11 березня 2003 року указом Президента України було встановлено професійне свято — День працівників гідрометеорологічної служби, яке щороку відзначають 19 листопада.
Як синоптики дізнаються, якою буде погода
Багато хто думає, що синоптик просто дивиться на хмари або спеціальну карту й повідомляє, коли піде дощ. Насправді прогнозування погоди — складна наукова робота.
Щоб визначити, якою буде погода завтра чи через кілька днів, фахівці аналізують величезну кількість інформації.
Метеорологічні станції вимірюють температуру повітря, атмосферний тиск, вологість, швидкість і напрямок вітру, кількість опадів.
Дані також надходять із супутників, метеорологічних радарів та інших приладів.
На основі цих спостережень комп’ютерні моделі розраховують можливі зміни в атмосфері. А синоптики аналізують результати, враховують місцеві особливості й складають прогнози.
Тому сучасний прогноз погоди — це не здогадки, а результат наукових досліджень і складних математичних розрахунків.
Чому прогнози іноді не справджуються
Напевно, кожному знайома ситуація: синоптики обіцяли сонячний день, а надвечір несподівано пішов дощ.
Чому так трапляється?
Річ у тім, що атмосфера постійно змінюється. Навіть незначні коливання температури, тиску чи напрямку вітру можуть вплинути на подальший розвиток погодних процесів.
Особливо складно передбачати локальні грози, короткочасні зливи, тумани та різкі пориви вітру.
Зазвичай прогнози на найближчі один-три дні точніші, ніж на тиждень або два. А довгострокові прогнози містять значно більше невизначеності.
Саме тому фахівці радять стежити за оновленнями прогнозів, особливо коли йдеться про небезпечні погодні явища.
Не лише дощ і сонце: чому робота метеорологів така важлива
Гідрометеорологічна служба потрібна не лише для того, щоб ми знали, чи брати із собою парасольку.
Від точності її прогнозів залежить робота багатьох галузей.
Для аграріїв важливо знати, коли очікуються заморозки, посуха чи сильні дощі. Для водіїв — коли можливі ожеледиця, туман або снігопад. Для енергетиків — коли прогнозують сильний вітер, грози чи екстремальні температури.
Метеорологічна інформація необхідна також авіації, водному транспорту, будівельникам та рятувальникам.
Особливе значення мають попередження про небезпечні явища: шквали, буревії, сильні зливи, хуртовини, ожеледь та аномальну спеку.
Своєчасне попередження може допомогти людям уберегти здоров’я, майно, а іноді й життя.
Як передбачали погоду наші предки
Задовго до появи метеостанцій українці намагалися передбачати погоду за поведінкою тварин, рослинами та природними явищами.
Чимало народних прикмет збереглися й донині.
- Ластівки літають низько — чекай дощу.
- Увечері яскраво-червоний захід сонця — до вітру.
- Рясна ранкова роса — до ясного дня.
- Дим із димаря стелиться низько — до погіршення погоди.
- Кіт згортається клубочком і ховає носа — до холоду.
Деякі прикмети мають природне пояснення. Наприклад, перед дощем змінюються умови в атмосфері, що може впливати на поведінку комах, за якими полюють ластівки.
Однак народні прикмети не завжди справджуються і не можуть замінити сучасних метеорологічних прогнозів.
Метеорологи працюють і під час війни
Особливої ваги робота українських гідрометеорологів набула в умовах повномасштабної війни.
Попри небезпеку, повітряні тривоги, обстріли та перебої з електропостачанням, фахівці продовжують виконувати свою роботу там, де це дозволяють безпекові умови.
Адже погода не зважає на війну. Морози, зливи, снігопади, посухи та буревії не зникають через бойові дії.
Для прифронтової Богодухівщини своєчасна інформація про погодні умови також надзвичайно важлива. Особливо для аграріїв, комунальних служб, водіїв та всіх, хто щодня працює просто неба.
Цікаві факти про погоду
Найнижча температура в Україні. Один із загальновизнаних температурних рекордів України — мінус 41,9 °C, зафіксований у Луганську 8 січня 1935 року.
Блискавка гарячіша за поверхню Сонця. Температура повітря в каналі блискавки може сягати приблизно 30 тисяч градусів за Цельсієм.
Сніг не завжди білий. Окремі кристали льоду прозорі, а білим сніг здається через розсіювання світла.
Однакова температура може відчуватися по-різному. На наше сприйняття холоду впливають вітер, вологість і навіть одяг. Саме тому за температури мінус 5 °C у вітряну погоду може здаватися значно холодніше.
Прогноз погоди ніколи не буває абсолютно точним. Навіть найсучасніші технології не здатні передбачити всі зміни в атмосфері. Однак із розвитком науки якість прогнозування постійно поліпшується.
Люди, які допомагають нам планувати завтрашній день
105 років тому створення «Укрмету» стало важливою сторінкою в історії української науки. За цей час змінилося майже все: замість простих приладів з’явилися супутники, радари, потужні комп’ютери та складні системи спостереження.
Та незмінним залишилося головне — за кожним прогнозом стоїть праця людей, які щодня спостерігають за природою, аналізують її зміни й попереджають нас про можливу небезпеку.

