Інколи дивуєшся, які сильні духом наші земляки. Небайдужі патріоти -ось на кому тримається наша країна.
Андрій ТУРЧИН з Івано-Шийчиного належить саме до цієї когорти.
У перші тижні повномасштабного вторгнення росії в Україну молодий чоловік пішов воювати.
- Я не міг вчинити по-іншому, -розповідає Андрій.- Моя рідна сестра на той момент була в окупованому Ізюмі. Вдома- дружина і 3-місячний син. Я сказав дружині: «Вам треба їхати подалі від війни, за кордон». Вона відповіла: «Я Україну не покину». Я не міг сидіти спокійно і просто спостерігати. Як зараз пригадую -була п’ятниця, коли я прийшов до військкомату добровольцем, а вже в суботу вранці поїхав воювати…
Андрій ТУРЧИН служив у 54-й бригаді 1,5 року. Воював на Донецькому напрямку.
В одному з боїв отримав тяжкі поранення. Втрата слуху, від вибухової хвилі постраждав хребет…Звільнили воїна за другою групою інвалідності.
Втративши здоров’я, зі слуховим апаратом і купою хвороб, Андрій і тут, вдома, не може сидіти. Він -волонтер. Допомагає, чим може, разом з небайдужими людьми нашим захисникам. Щодня і щогодини робить усе можливе і неможливе, щоб там, на передовій, було хоч трохи краще…
Весь текст- у газеті "МАЯК" від 26 квітня