Богодухів продовжує жити своїм звичним життям. Тут працюють магазини, на прилавках з'являються свіжі овочі та молочні продукти, а підприємці щоранку виходять на роботу. Проте за цією буденністю зовсім інша реальність. Війна поступово змінила не лише безпекову ситуацію в місті, а й повсякденне життя місцевого бізнесу.

Після 19 квітня, коли обстріли Богодухова почастішали, місто відчутно спорожніло. Частина жителів виїхала у безпечніші місця, а разом із ними поменшало і покупців. Це відчувається щодня. Особливо помітно, що серед покупців стало менше молоді. Тепер до торгових точок частіше приходять літні люди та ті, хто залишився у місті й продовжує жити звичним життям попри небезпеку.

«Дуже, дуже відчувається. Людей дуже стало мало, дуже багато молоді повиїжджало. Залишилися одні бабусі, ходять такі старесенькі. А молоді майже немає», - говорить продавчиня пані Валентина.

Попри меншу кількість покупців, підприємці продовжують відкривати свої торгові точки. Дехто ще на світанку, о шостій ранку.

«Всі відкриваються у 6:00 ранку. Всі викладаються, всі з ентузіазмом ідуть на працю», - розповідає продавчиня пані Валентина.

Що сьогодні купують богодухівці

Попри зменшення кількості покупців, асортимент продуктів залишається звичним. На прилавках можна знайті всі необхіжні продукти: овочі, фрукти, молочна продукція, м'ясо та сало.

Ціни, які називають продавці, різняться залежно від продукту: літр молока коштує близько 50 гривень, домашній сир 200 гривень за кілограм, сметана також близько 200 гривень.

Змінився не лише попит. Менше стало й людей, які звертаються за різноманітними послугами. Наприклад, за словами підприємниці, відвідувачі приходять переважно тоді, коли потрібно зробити копії документів для оформлення допомоги.

«Людей, які звертаються за допомогою, теж менше стало. Коли йдуть якісь допомоги, тоді приходять зробити ксерокс документів. А так, звичайно, людей менше», - розповідає пані Олена.

Місто, яке не зачиняється

Попри порожніші вулиці, скорочений робочий день і постійне відчуття небезпеки, Богодухів не завмирає повністю. Щоранку хтось розкладає товар, виставляє на прилавок свіжі овочі, наливає молоко у пляшки. Хтось приходить купити хліб, молочні продукти чи кілька яблук. Для підприємців це вже не та торгівля, якою вона була до війни. Покупців поменшало, молодь виїхала, а звичний ритм міста змінився. Але робота триває. Війна змінила Богодухів, але не змусила його перестати жити.
Детальніше про дивіться у нашому відео-репортажі.