Про цього чоловіка я хотіла написати ще у перші місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Але він якось не дуже йшов на контакт. Ні, спілкувалися з Олександром не раз, а ось розповісти щось для газети він не наважувався…
Власне, і цей нарис -це зовсім коротка (бо час такий) оповідь про те, як звичайна людина може не на словах (як багато хто робить), а реальними справами допомагати наближати Перемогу.
Дізналася я про Олександра КЛОЧКА від місцевих «павучків» ще весною 2022-го. Тієї весни, яку й весною не назвеш, як і минулорічну та цьогорічну…Тоді дівчата мені розповіли, що «якби не допомога Саші, то хто його знає, як би ми плели маскувальні сітки…» Адже на той момент було лише велике бажання плести і допомагати захисникам. Була тканина від небайдужих людей. І все. Як плести? З чого починати? Саме Олександр умів і знав, як виготовляти, так би мовити, «скелет» маскувальних сіток. До речі, тепер у нього вже є й книга-дослідження на цю тему, своєрідна абетка для тих, хто починає плести сітки…
А ще мене вразило, що чоловік не захотів повертатися до анексованого Криму, де жив і працював багато років, який безмежно любить, як море і гори, де в нього була улюблена робота в «Артеку»…Об’їздив пів світу.
Залишився на малій батьківщині - Богодухівщині. Саме тут чекає на Перемогу і повернення вже до звільненого Криму. Працює викладачем в аграрному ліцеї і постійно волонтерить, волонтерить, волонтерить…
…Сашко, уродженець Губарівки і колишній учень Гутянської школи, знав у нашому краї чи не кожен ставок, постійно рибалив з друзями, і, звісно, не раз плів рибальські сітки. І переплів (ось така тавтологія!) чи не всі ставки рідної Богодухівщини! Плавання- це його стихія…
- Рибальство для мене у юності було і хобі, і спосіб заробляння грошей, адже хотілося бути самостійним, - ділиться Саша.
Тож ці навички дуже знадобилися, коли чоловік долучився до команди «павучків».
Зараз уже набагато легше- є спеціальна основа, спеціальна тканина тощо. Вдосконалювалися і вдосконалюються технології та навички. І сітки, відповідно, зараз уже більш якісні - різних, потрібних, розмірів.
- Скільки б не виготовляли волонтери маскувальних сіток, їх завжди мало, -говорить співрозмовник.- Вони зношуються, рвуться, перестають відповідати сезону, на фронт прибуває все більше нової техніки, яка потребує захисту…Тож ця робота- вкрай важлива.
За приблизними підрахунками земляка, він сплів близько 15 кілометрів маскувальних сіток. Працював інколи по 16 годин на добу!
-Сітка має бути, передусім, якісною, - вважає Олександр. – Вона має відповідати наступним критеріям якості: якісне візуальне маскування, низька парусність, витривалість, міцність та стійкість до зношування та погодних умов, мобільність, надійність кріплень. Вважаю, опанувати науку плетіння може кожен, хто бажає наблизити нашу Перемогу, адже нашим досвідченим волонтерам завжди не вистачає робочих рук. І гріє душу думку, що можливо саме маленька маскувальна сітка, виготовлена нашими-вашими руками зробить надважливий і остаточний крок у наближенні Великої Перемоги…
Олександр Клочко до всього -ще й донор зі стажем. Кожні кілька місяців він поспішає до донорського центру, щоб допомогти врятувати життя захисників. Його історію донорства навіть долучили до Всеукраїнського фотоконкурсу «Розквітай».
Крім того, активний земляк, який з дитинства любить спорт, з 2022 року постійно бере участь у велозабігах на підтримку ЗСУ.
Ще його любов- тріатлон (плавання, вело, біг). Чоловік постійно тренується, вже багато років займається цим видом спорту. Але це – вже окрема історія…
А ця історія – про те, як звичайний житель Богодухівщини, як і кожний із нас, за бажання і можливості, може у будь-який спосіб наближати Перемогу…Головне – любити свою Батьківщину.