ВАСИЛЬ КАРАЗІН (1773 – 1842)Народився в селі Кручик Богодухівського повіту Харківської
губернії.
Український вчений, винахідник, громадський діяч, 1805року заснував Харківський університет, ініціатор створення одного
з перших у Європі Міністерства народної освіти, реформатор, авторвідкриттів у сільському господарстві, хімії, метеорології.
У своєму маєтку в Кручику відкрив першу народну школу для селянських дітей.
МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ: НЕВДАЛЕ СВАТАННЯПерші роки ХІХ століття… Василь Каразін перебував у
розквіті сил: молодий, енергійний, талановитий, перспективний,обдарований милістю російського царя Олександра І. Йому на ту
пору все вдавалося: домовитися про заснування першогоукраїнського університету не в Києві, а в Харкові, мати багато
однодумців серед інтелігенції, але водночас мати чималонедоброзичливців і заздрісників. Однак щодо підводних каменів
своєї популярності молодий вчений якось не замислювався. Вінготовий був допомагати всьому світові і кожному, кого він знав,
допомогти вирішувати особисті проблеми завдяки своїм зв’язкам зросійським царем і його оточенням. І таких шукачів прихильності
Каразіна не бракувало.…Дворянський рід Надаржинських був відомий далеко за
межами Сумщини. Відомий не лише величезними статками, а йскандальними судовими процесами з розподілу майна. Так,
власниця маєтку в Янковому Розі Анастасія Надаржинська булабездітною і після її смерті постало питання, кому дістанеться
спадщина. Бідна «Попелюшка» - Олександра Надаржинська –племінниця сумської поміщиці, виявилася в числі претендентів на
майно своєї тітки Анастасії Надаржинської. Однак існувало чималоспірних питань, а ще треба було подолати бюрократичні сходинки,
щоб стати повноправною спадкоємницею. Допомогти Олександрі іїї матері зголосився кручицький поміщик, засновник Харківського
університету Василь Каразін. Це був нелегкий шлях, він особисто
клопотався про інтереси нікому не відомої на ту пору юноїпретендентки, писав цареві листи, долав численні бюрократичні
перепони.Незабаром дворянські кола Сумщини і Харківщини облетіла
новина: спадкоємницею маєтків у Славгороді і частини маєтку вТростянці стала Олександра Надаржинська. Колишня бідна сирота
стала однією з найбагатших наречених губернії. Тож не дивно, щоВасиль Каразін, закохавшись у свою протеже впродовж тривалого
часу подолання всіх бюрократичних перешкод з отримання спадку,
мріяв про майбутній шлюб з Олександрою.Напередодні світлого свята Воскресіння Господнього щасливий
молодий чоловік вирушив з Харкова через Кручик до маєткуНадаржинських. Він віз з собою весільні подарунки, серед яких -
розкішні діамантові сережки для своєї нареченої. Однак першимйого розчаруванням стало те, що він не помітив у маєтку жодних
приготувань до весілля. Матінка Олександри була вдячна Василевіза його піклування, але право вирішувати передала своїй дочці
Олександрі. Розмова з тією єдиною, заради якої він віддав стількичасу, мрій, думок і сподівань, стала для Василя Каразіна холодним
душем. Вчорашня «Плпедюшка» відмовила своєму благодійникові,пояснивши, що вже дала слово іншому. А на знак вдячності за
турботу і піклування запропонувала 50 тисяч рублів. Василь бувшокований, такого він не чекав і тієї ж миті залишив негостинну
оселю Надаржинських.Душевна рана молодого чоловіка довго гоїлася, на деякий час
він став відлюдником у своєму родовому маєтку в Кручику. Вінвесь поринув у роботу і свої дослідження. Нещасливе сватання
тридцятирічного Каразіна принесло науці чимало відкриттів, булавідкрита у Кручику перша народна школа для селянських дітей,
було написано низку філософських статей і роздумів.
І поки молодий вчений поринув у самотність, його вороги інедоброзичливці зробили все для того, щоб дискредитувати
Каразіна в очах царя і назавжди розсварити з ним. Його піклуванняпро Надаржинських було представлене, як відстоювання своїх
інтересів і зазіхання на спадок Надаржинської у випадку вдалогошлюбу. Відтоді в житті Василя Каразіна почався новий етап його
життя: немилість, покарання, заслання…Про цей епізод невдалого сватання кручицького поміщика
переповів харківський дослідник Г.П.Данилевський в «Українськійстаровині».