Підприємицею вона стала саме у час повномасштабного вторгнення, вважаючи що кожна і кожен мають робити свій внесок у наближення Перемоги.


-   Сплачуючи податки і прозоро працюючи, можна вести свій мікро-бізнес (не плутати з малим) - і мати дохід як для себе, так і наповнювати бюджет громади і країни, -  каже землячка.


Юлія  нещодавно відкрила у Богодухові ательє на дому  з пошиття одягу. 
Спеціалізується на створенні костюмів для танців, особливо бальних, східних, дитячих святкових костюмах, тощо. Кожна її робота -  витвір мистецтва. І це без перебільшення.
Власне, потяг до шиття Юлія ЗАЄЦЬ  мала з дитинства.


-  Я дружу з голкою-ниткою, скільки себе пам'ятаю, - розповідає Юля. – У мене швачкою була бабуся по материній лінії. Пригадую, як вона постійно щось шила-перешивала зі старих речей. А купувала тканини в тодішніх "комісійних магазинах". Шила спідниці, простенькі сукні, жилети, потім продавала їх, обмінювала, бо часи були непрості. Моя мама теж постійно шила і шиє зараз для всіх (не тільки для рідних) - наволочки, фартухи тощо. 


Проте освіту Юлія здобула не за швейною справою. Вона закінчила Харківський національний автомобільно-дорожній університет, працювала у будівельній фірмі. Їздила у відрядження по Україні і закордон.
Шиття відійшло на другий план. Але ніяк не могло її полишити. Як тільки народилася старша донечка – Юля сідала за швейну машину і до ночі шила розпашонки, штанці…Не могла зупинитися… 
  Святкові сукні «до підлоги» зі складним декором, різними техніками крою та оздоблення викликали справжній ажіотаж на святкових ранках донечки у дитсадку і школі.

ВЕСЬ ТЕКСТ - У "МАЯКУ" ВІД 23 СЕРПНЯ