Річниця вбивства Парубія: його політичний шлях і останні роки


Сьогодні, 30 серпня, минає рік від дня трагічної загибелі Андрія Парубія у Львові.

Колишній голова Верховної Ради та народний депутат загинув унаслідок кількох пострілів, а його ім’я назавжди залишилося в історії сучасної України як політика, який відіграв помітну роль у важливих суспільно-політичних подіях. Посмертно Андрію Парубію присвоїли звання Героя України.
Андрій Парубій був онуком кулеметника Збройних сил Української Держави та Української Галицької армії. Через службу діда в УПА його родину свого часу виселили до Сибіру на 10 років
Парубій здобув освіту на історичному факультеті Львівського університету за спеціальністю "історик, викладач історії". Згодом навчався в аспірантурі Львівської політехніки, де вивчав політологію та соціологію.
У 1987–1989 роках працював лаборантом і старшим лаборантом Карпатської архітектурно-археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР.
У 1987–1988 роках також був лаборантом Верхньодністровської слов’яно-руської археологічної експедиції цього інституту.
Ще в молоді роки Парубій долучився до національно-визвольного руху. Він організовував перші в Україні пікети, а в 1989 році був заарештований за організацію несанкціонованого мітингу.
У 1990 році Андрія Парубія обрали депутатом Львівської обласної ради. Через рік він разом з Олегом Тягнибоком став одним із засновників Соціал-національної партії України, яка у 2004 році змінила назву на Всеукраїнське об’єднання "Свобода".
У 1994–1998 роках Парубій був депутатом Львівської міської ради та очолював депутатську групу.
З 1999 року працював редактором науково-політичного журналу "Орієнтири".
У 2002 році Парубія знову обрали депутатом Львівської обласної ради. Він також став заступником голови облради.
Під час Помаранчевої революції у листопаді–грудні 2004 року Парубій виконував обов’язки коменданта Українського дому в Києві.
У 2005 році він очолив партію "Народний союз "Українці"", яку згодом реорганізували в громадянське об’єднання "Український дім".
У 2007 році Парубій уперше став народним депутатом України. До Верховної Ради VI скликання він пройшов від блоку "Наша Україна — Народна самооборона". У парламенті очолював підкомітет з питань контролю за здійсненням зовнішніх відносин Комітету у закордонних справах.
У 2012 році Парубій вийшов із партії "Наша Україна", а згодом приєднався до "Фронту змін".
У 2012–2014 роках був народним депутатом VII скликання від ВО "Батьківщина", де очолював підкомітет із питань законодавчого забезпечення інтеграції України в міжнародний науковий та освітній простір.
У 2014 році Парубій залишив політраду "Батьківщини". Того ж року на з’їзді партії "Народний фронт" його разом із командирами добровольчих батальйонів включили до Військової ради, яка займалася розробкою пропозицій щодо зміцнення обороноздатності України.
Того ж року Парубія знову обрали до Верховної Ради. 4 грудня 2014 року 313 народних депутатів підтримали його кандидатуру на посаду першого заступника голови парламенту.
14 квітня 2016 року Андрія Парубія обрали головою Верховної Ради України. На цій посаді він працював до 2019 року.
У 2019 році Парубій знову став народним депутатом — цього разу IX скликання від партії "Європейська Солідарність". У парламенті він працював у Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Андрій Парубій долучився до територіальної оборони. Зокрема, на початку повномасштабної війни він чергував на блокпосту 206-го батальйону територіальної оборони Києва.
У жовтні 2025 року президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Андрію Парубію звання Героя України.
Так держава відзначила його внесок у політичне та громадське життя країни, а також діяльність, пов’язану із захистом України.
Через рік після вбивства Андрія Парубія в Україні продовжують згадувати його як політика, громадського діяча та колишнього голову Верховної Ради, який протягом десятиліть був активним учасником українського політичного життя.