Щоб картопля пролежала всю зиму і не перетворилася на гнилу масу, треба дуже ретельно оглянути кожен плід після викопування і обрати ту, що годиться для зберігання. Одна пропущена бульба з прихованою хворобою чи механічним пошкодженням може знищити значну частину врожаю. Отже, яку картоплю в жодному разі не можна закладати на зберігання?

 

Передусім - із ознаками інфекційних та грибкових захворювань

Зокрема, уражену фітофторозом. У такої картоплі на шкірці з’являються злегка вдавлені, тверді бурувато-сірі або свинцеві плями. Якщо розрізати таку картоплину, всередині буде видно іржаво-бурий м’якуш, який тягнеться до центру бульби.

Також це картопля, хвора на паршу. Зовні це має вигляд виразок, струпів, тріщин або бородавчастих наростів на шкірці. Сама по собі парша не завжди спричиняє гниття, але сильно руйнує захисний шар картоплі, чим відкриває шлях іншим гнильним бактеріям.

Картопля з ознаками сухої або мокрої гнилі має сірувато-бурі плями, шкірка зморщується, а під нею утворюються порожнечі з білим, жовтуватим або рожевим нальотом. Плоди з ознаками мокрої гнилі стають м’якими, перетворюються на слизову масу й виділяють різкий, неприємний гнильний запах.

Уражену кільцевою гниллю картоплю візуально можна й не помітити, але при натисканні біля місця кріплення до куща або при розрізі видно пожовтіння або побуріння судинного кільця. М’якуш навколо нього з часом розм’якшується і вигниває.

 

Механічно пошкоджену

Будь-яке порушення цілісності шкірки є відкритими воротами для інфекцій. Так, під час вибирання ми нерідко ненавмисно розрубуємо картоплини лопатою чи копалкою, а вибраковувати таку ніби й шкода. Втім, навіть якщо рана незначна чи суха, закладати таку картоплю на тривале зберігання не варто. Так само як і зі здертою шкіркою. Якщо викопати врожай занадто рано і шкірка легко зсувається від тертя пальцями, така теж зберігаються вкрай погано. Бульби швидко втрачають вологу, в’януть і легше уражуються грибками. Дрібні порізи та садна можуть затягнутися під час так званого лікувального періоду, коли картоплю після збору витримують 2–3 тижні у сухому, темному та добре провітрюваному місці при температурі 15–18 градусів. Якщо рана підсохла і покрилася щільною сухою скоринкою, таку можна відкласти, але використати в першу чергу.

 

Пошкоджену шкідниками та комахами

Комахи залишають у картоплі отвори, екскременти та заносять з ґрунту спори грибків. Картопля, поточена дротяником, має характерні вузькі, глибокі отвори-ходи по всій бульбі. У погризеної личинками хруща або совки видні великі вигризені порожнини. Личинки картопляної молі, одного з найнебезпечніших шкідників сховищ, роблять ходи під шкіркою та вглиб м’якуша, заповнюючи їх екскрементами. Через це картопля швидко перетворюється на труху.

 

Із фізіологічними особливостями та дефектами розвитку

Такі бульби не інфекційні, але непридатні для довгого лежання. Це передусім позеленілі в результаті тривалого перебування на сонці. У них накопичується небезпечний алкалоїд соланін. Виняток — якщо це насіннєва картопля на наступний рік. Таким бульбам позеленіння, навпаки, корисне, бо соланін захищає їх від гризунів і хвороб. Не зберігається й підморожена картопля. У сховищі вона моментально розм’якшується, стає мокрою і починає гнити. Одразу відкладайте вбік і в’ялу, зморщену або «гумову». Якщо картопля втратила пружність ще на стадії збору — це ознака пересушування, старіння куща або сильного ураження хворобами. У підвалі вона просто висохне або згниє. Досить підступною є картопля з великими дуплами всередині. Така часто трапляється у дуже великих бульб через нерівномірний ріст, наприклад, коли після посухи йдуть рясні дощі. Зовні вона ідеальна, але всередині — порожня з побурілими стінками, де легко розвиваються бактерії. Сміливо вибраковуйте занадто дрібну або дивної форми. Вона може хіба що потішити, але погано зберігається і нерідко буває уражена хворобами. Також не закладають ранні сорти та миту картоплю.

 

Ту, що вже проросла

Якщо бульби почали активно пускати вічка ще до закладання у підвал, це означає, що вони вийшли з періоду спокою. Під час зберігання витрачатимуть усі поживні речовини та воду на ріст паростків, швидко стануть м’якими, зморщеними та втратять смакові якості.

Тож перед тим, як зсипати картоплю в засіки, її потрібно ретельно перебрати вручну. Усе, що має плями, крапки, м’якість, нетипову форму чи колір, безжально відбраковуйте.

Зіпсовану картоплю викидають, а бульби з незначними чистими механічними пошкодженнями відкладають в окремий ящик для швидкого використання протягом найближчих тижнів.