Магнітні бурі — це природне явище, коли магнітне поле Землі порушується під дією потужного потоку заряджених частинок із Сонця. Такі викиди сонячної енергії називаються сонячними спалахами або корональними масовими викидами. Вони викликають коливання в магнітному полі нашої планети, які можуть тривати від кількох годин до кількох діб.
Для пересічної людини ці бурі зазвичай непомітні. Проте у частини людей, особливо з хронічними захворюваннями, можуть виникати або посилюватися симптоми — головний біль, стрибки артеріального тиску, дратівливість, проблеми зі сном, відчуття слабкості або серцебиття. 
Метеозалежність — це чутливість організму до змін атмосферних умов: температури повітря, атмосферного тиску, вологості, сили вітру або геомагнітної активності. У медицині це не окремий діагноз, але вважається поширеним феноменом, особливо серед людей похилого віку, жінок, пацієнтів із серцево-судинними та нервовими захворюваннями.
Метеозалежність може проявлятись у вигляді:
•    підвищення чи зниження артеріального тиску,
•    головного болю або мігрені,
•    порушення сну,
•    зміни настрою,
•    загальної втоми,
•    загострення болю в суглобах або м’язах.
 
Як магнітні бурі впливають на організм?
1. Вплив на серце і тиск
Найбільше підтверджень науковці мають щодо впливу магнітних бур на серцево-судинну систему. У дні з високою геомагнітною активністю частіше спостерігаються:
•    підвищення артеріального тиску (особливо у людей з гіпертонією),
•    порушення серцевого ритму (аритмії),
•    збільшення частоти серцебиття (тахікардія),
•    погіршення самопочуття при серцевій недостатності.
Це пов’язують із впливом бур на вегетативну нервову систему, яка регулює серце, судини та тиск. Зокрема, змінюється баланс між симпатичною (активуючою) і парасимпатичною (заспокійливою) нервовою системою, що викликає нестабільність роботи серцево-судинної системи.
2. Вплив на нервову систему і психіку
У дні магнітних бур у чутливих людей можуть спостерігатися:
•    головні болі,
•    зниження настрою або навіть депресивні симптоми,
•    роздратованість, тривожність,
•    зниження концентрації уваги,
•    порушення сну.
Ці ефекти пов’язують із порушенням вироблення гормонів — зокрема мелатоніну (відповідає за регуляцію сну) і кортизолу (гормон стресу). Також фіксуються зміни в роботі головного мозку — зменшення активності в певних його зонах.
3. Порушення сну
Під час магнітних бур багато людей скаржаться на труднощі із засинанням, поверхневий сон, нічні пробудження або раннє пробудження. Причина — зниження вироблення мелатоніну, гормону, який «включає» режим сну. Це підтверджено біохімічними дослідженнями: у дні високої магнітної активності рівень мелатоніну може знижуватися майже на 20–25 %.
4. Болі в суглобах і м’язах
Цей симптом часто приписують «зміні погоди» або магнітним бурям. Проте наукові дослідження показують, що біль у суглобах не має стабільного зв’язку з магнітними бурями. У більшості випадків, ці скарги пов’язані з хронічними захворюваннями опорно-рухового апарату (артроз, артрит, остеохондроз), які мають схильність до коливань болю внаслідок фізичного навантаження, настрою або малорухливого способу життя.
Невеликий вплив погоди може бути при подагрі — хворобі, при якій змінюється обмін сечової кислоти. У жаркі дні зневоднення організму може викликати загострення подагричного артриту.
Сильніше за інших на магнітні бурі можуть реагувати:
•    люди з гіпертонічною хворобою,
•    пацієнти з ішемічною хворобою серця,
•    особи з вегето-судинною дистонією (ВСД),
•    хворі на депресію або тривожні розлади,
•    люди похилого віку,
•    жінки у період гормональних змін (ПМС, менопауза),
•    люди з хронічною втомою або розладами сну.
Що робити у дні магнітних бур?
Медичних препаратів, які «нейтралізують» вплив магнітних бур, не існує. Проте є ряд рекомендацій, які допомагають знизити неприємні симптоми:
Загальні поради:
•    Пити достатньо води (1,5–2 літри на день).
•    Обмежити вживання кави, алкоголю, енергетичних напоїв.
•    Уникати фізичного та психоемоційного перенапруження.
•    Намагатися спати 7–8 годин на добу, дотримуючись режиму.
•    Більше часу проводити на свіжому повітрі, особливо вранці.
•    Обмежити перегляд новин та стресові фактори.

Для гіпертоніків:
•    Щодня контролювати тиск.
•    У разі його підвищення — діяти згідно з призначенням лікаря.
•    Не змінювати дозування препаратів самостійно.

Для людей із серцево-судинними захворюваннями:
•    Не перевантажувати себе фізично.
•    Уникати конфліктів, поспіху, емоційних потрясінь.
•    Приймати кардіопрепарати за схемою лікаря.