Хочете подивитися кольорові фото-відео робіт Валентини Влащенко? -переходьте за посиланням (QR-код)
Сидимо у затишній кав’ярні зі співрозмовницею, і я не можу намилуватися її зовнішньою та внутрішньою красою. А поруч на вітрині – розмаїття таких же красивих тістечок і смаколиків, які кондитерка випікала вночі, щоб догодити найвибагливішим смакам клієнтів…У неї часто так буває, що, працюючи над черговим своїм солодким шедевром, майстриня не помічає період доби: перед собою у вікні бачить лише «картинки» – світить сонечко…Сутеніє…Вечоріє…А ось уже й перші зорі…
Кондитерське ремесло - це мистецтво
- На мою думку, кондитерське ремесло - це мистецтво, - вважає пані Валентина. – Тож я ніколи не відпочиваю від своєї роботи, я живу нею. Саме це захоплення допомагає відволікатися від жахливих думок, пов’язаних з війною. Люблю людей. Величезне задоволення отримую від усвідомлення того, що змогла хоча б на мить прикрасити їхнє сьогодення. Солодощі - це маленьке свято, а готувати десерти - означає дарувати людям радість і робити їх трішки щасливішими…
…Спілкуємося з Валею, вона емоційно розповідає про справу, якою займається (власне, з цією метою ми і зустрілися), відповідає на мої питання- а її очі світяться у прямому розумінні. Так буває тоді, коли людина щиро любить свою роботу, коли вона «горить» нею…І така удача посміхається у житті, на жаль, не кожному…Не часто щастить знайти свою «сродну працю», як казав великий Сковорода, і займатися нею по життю…
Дуже часто трапляється так, що улюблене заняття знаходиш, точніше- воно знаходить тебе, - не одразу, а через роки…Так вийшло і у Валентини ВЛАЩЕНКО – кондитеркою вона стала після кількох десятиліть роботи у медицині: 23 роки працювала акушеркою оглядового жіночого кабінету з профогляду. І вважала, що це і є її справа на все життя. Бо ще навчаючись у Скосогорівській школі, твердо вирішила: буде медиком. Тож по закінченні 9 класів вступила до Богодухівського медучилища.
- Роботу я свою безмежно любила, -ділиться Валентина.- У мене був чудовий колектив, колежанки вже давно стали подругами. Та й першими клієнтками із замовлення тортів стали саме друзі. Вони й додали наснаги продовжувати далі займатися тим, до чого тягнулася душа…Моєю головною мотивацією стали схвальні відгуки замовників, які давали віру в себе і впевненість у тому, що займаюся своєю справою…
Все почалося з… «Маяка»
…А я пригадала, як років 4-5 тому, коли ми у «Маяку» започатковували рубрику «Рецепти пасок від наших землячок», серед великої кількості світлин, якими був наповнений Фейсбук, - фото пасок від Валі просто вразили! Це була естетична насолода для очей!
- Якщо відверто, саме тоді, коли у «Маяку» надрукували фото моїх пасочок і рецепт від мене, - у мене з’явилася якась тверда внутрішня упевненість: «Я умію і можу!», - посміхаючись, розповідає Валя. – Можна сказати, що у районній газеті я отримала своє «перше бойове хрещення» (сміється). Бо я дуже самокритична людина, і часто по завершенні випікання-прикрашання мені здається, що «можна краще і досконаліше». Власне, я завжди прагну досконалості, але, як відомо, їй немає меж…
Перші тістечка, перші торти, перші смаколики надихали…
…Справжній потяг до кондитерства, випікання тортів і тістечок з’явився у Валі років 5 тому, коли на просторах інтернету вона із захопленням дивилася на рукотворну красу від іменитих майстрів своєї справи, - і, крок за кроком, почала намагатися відтворювати такі ж красу і смакоту на своїй кухні. І у неї вийшло! Навіть рідні та близькі дивувалися: як можна так швидко освоїти нелегку справу і створювати справжні кондитерські шедеври? Її маленькі тістечка були справжнім витвором мистецтва – «два в одному»: естетика і смакота.
- А все тому, що хобі мене повністю захопило, - говорить-відповідає співрозмовниця. – Я не могла заспокоїтися, поки у мене не вийде те, чого я хочу. Годинами дивилася відео відомих кондитерів: «Як? З чого?», а потім десятки годин присвячувала тому, щоб на практиці застосувати ті теоретичні знання, аби набувати досвід. Інколи на те, щоб досягнути бажаного результату, йшла мало не доба. Адже спекти тістечка, торт -це пів справи, а ось прикрасити – це майстерність! І якось так органічно виходило, що коли поступово друзі почали замовляти торти- у мене була можливість «відпрацьовувати» усі технічні нюанси і секрети, якими ділилися кондитери.
Як зараз, пригадує Валентина і свій перший торт на замовлення у жовтні 2020-го – то був «кендібар» на рік дитині. До слова, «кендібар» - це торт, солодощі тощо, які на одному столі об’єднані в єдину гармонійну тематичну композицію.
- Для мене дуже важливо – випікати і прикрашати торти, тістечка тільки з якісних продуктів, - розповідає Валя. – Не люблю у тортах мастику, надаю перевагу шоколаду.
А яка це титанічна праця і майстерність -прикрасити торт шоколадом! Про це Валя теж може розповідати годинами…Адже це не просто розтопити бельгійський шоколад (саме з ним вона працює) – і сформувати кульку, сферу, форму тощо – потрібно пройти складний процес темперування, який забезпечує глянсовий вигляд та твердий стан шоколаду.
Другий її торт на замовлення не «забарився» - і вже у грудні того ж року кондитерка -початківка здивувала черговим шедевром іменинника та гостей.
Замовлення, замовлення, замовлення…Не помітила, як хобі стало її повсякденною працею, на що витрачала увесь вільний час, вихідні, ночі…
Валя пекла, пекла, пекла…Прикрашала, прикрашала, прикрашала… І її це не втомлювало - коли ти настільки захоплена своєю справою, ти постійно знаходиш натхнення в якихось деталях. Жінка розуміла: її ідей і продукції настільки багато, що все це треба реалізовувати. У березні 2021 року пройшла навчання курсу «Східні солодощі, пахлава».
Якось, смакуючи кавою в одному з міських кафе і побачивши у вітрині пиріжки, уявила: як би було красиво, коли б тут стояли її смаколики. Запропонувала господарю, той погодився. Щоправда, їй не хотілося, аби хтось знав, хто саме випікає. Соромилася. Тим паче, що на той час працювала ще в поліклінці.
Її смаколики полюбилися землякам, але мало хто знав, хто ж кондитер…Пахлава, чізкейки, панакоти – розходилися «на ура».
Важкий вибір - медицину змінила на кондитерську справу
- Дуже боялася кидати основну роботу, - ділиться майстриня.- Але справді кажуть -у житті немає нічого випадкового. На той час у медицині проходило скорочення, мою посаду скоротили. Щоправда, була пропозиція роботи у медичній сфері. Але я вже твердо знала: то своєрідний знак. Я маю займатися тим, до чого лежить душа. І пішла з медицини назавжди. Певний час переживала -чи правильно вчинила. Але безмежна любов до випікання і створення краси-смакоти для земляків перебороли. Тепер пишаюся, що тоді змогла зробити такий вибір на користь улюбленого хобі, яке приносить неймовірне душевне задоволення. А це дуже важливо для людини – відчувати внутрішню гармонію.
У Валентини не було багатого досвіду, належних знань і умінь, але було велике бажання- займатися улюбленою справою. Уявіть: по 5-8 годин вона витрачала тільки на
- Моє велике почуття відповідальності завжди говорило мені: «Ти не можеш підвести людину!» - розповідає кондитерка.- І я робила і роблю все для того, щоб догодити кожному, щоб замовник лишився задоволеним…
Так співпало, що новий життєвий етап Валентини ВЛАЩЕНКО тільки розпочався, а тут -повномасштабне вторгнення росії в Україну…
- Всі пам’ятають ті перші дні, - розповідає Валя.- Страх, невизначеність, сльози…А у мене замовлення -на 26 лютого я маю спекти торт для хлопчика-іменинника. Що робити? Беру себе в руки – і докладаю усіх фізичних та моральних сил, з позитивними думками про перемогу починаю процес…І радість в очах дитини від торта- це і було
У той період переважно замовляли смаколики для дітлахів. Батьки говорили: «Так хочеться, щоб у цей жахливий період хоча б на кілька годин наші діти занурилися в особливу атмосферу, поласували смакотою, відчули свято…»
Тож Валентина працювала не покладаючи рук, щоб приносити маленьким землякам приємності.
А ще -вчилася, вчилася…
- Власне, кондитери спочатку проходять навчання, майстер-класи, оволодівають уміннями і навичками, а потім уже працюють, - розповідає землячка. – А у мене навпаки: спочатку вчилася сама по інтернету, а потім вже проходила майстер-класи, .
І один із таких заходів у Львові, під назвою «Весільний кондитер», за проходження якого вона заплатила чималі кошти, підтвердив – нічого недосяжного немає! Оскільки її торти були ніскілечки не гірші за торти відомих кондитерок. І ніхто тоді з них не повірив, що Валя- самоучка. «Не віримо, що ти ніде не вчилася! Не може бути, що ти робиш сама такі класні торти!» - говорили імениті майстрині кондитерського мистецтва з усієї України. Це було у листопаді 2022 року. Жінка зізнається, що те навчання додало їй самовпевненості і відчуття того, що вона «уміє, знає і може!»
Були ще й інші майстер-класи, зокрема, з випікання східних солодощів, круасанів тощо.
- Моєю найбільшою любов’ю були і лишаються маленькі тістечка, власне, з яких я і починала свій шлях кондитерки, - говорить пані Валентина. – Тому і зараз чи не щодня займаюся їх випіканням-прикрашанням…Люблю, коли на вітрині тістечка «чізкейки-панакоте -Павлова» тощо радують око своєю красою, а смакуючи ними – відвідувач відчуває задоволення.
Не бійтеся починати щось «з нуля», якщо до цього тягнеться ваша душа