16 жовтня світ відзначає День хліба
Сьогодні відомо безліч видів хлібних виробів, багато назв, притаманних певній країні, культурі, багато сортів пшениці, рецептів приготування.
Проходячи повз стелажі з хлібом у супермаркеті, ми, навіть на хвилину, не замислюємося, а скільки ресурсів затрачено, щоб спекти хоча б одну паляницю чи багет.
Іноді, ми не цінуємо того, що є в доступі кожного дня. Дуже добре це усвідомлюєш, коли все змінюється в один момент. Перші дні повномасштабного вторгнення, життя ніби зупинилося…
На той час я з сім'єю перебували у віддаленому селі нашої громади, в двадцяти кілометровій зоні до кордону. Ніхто не те, щоб кудись їхати, навіть з хат не виходили. Люди не розуміли, чого чекати далі. І звичайно ж, ніяких продуктових автолавок чи завозу товару у місцеві крамниці не було.
Спочатку був розпач: «Що робити? Куди їхати? Де брати продукти харчування? Адже в місті, у магазинах, все було розкуплено в перші години 22 лютого… .
Потім чоловік згадав, що десь в літній кухні є форми для випікання хліба. Ми їх знайшли, гарненько відчистили, помили. Гарно, що були запаси борошна, дріжджів, цукру. Як то кажуть: «Очі боялись, а руки робили!». І вже на вечерю ми смакували запашним домашнім хлібом. Особливо дівчаткам дуже сподобалася хрумка скоринка. В такій стресовій ситуації я навчилася власноруч пекти хліб.
А вже за три дні до села привезли хліб. Це була вантажна «газелька», пронизана кулями і з вибитим лобовим склом. Як тих хлопців зустрічали мешканці! А потім всі разом допомагали відвантажувати лотки з хлібинами, як найцінніший скарб. Саме такі ситуації вчать цінувати, дякувати та допомагати.
Щиро бажаю кожній людині: миру на землі - хліба на столі!
