Волонтерство на Богодухівщині, як видно з попередньої публікації, має давню історію. Особливо вагому роль завжди відігравали жінки. Їхнє милосердя, працьовитість і сила духу творили справжні дива.
У наші дні ця традиція ожила по-новому. Сотні жительок Богодухівщини долучилися до волонтерського руху, допомагають чим можуть -проводять збори, плетуть сітки, виготовляють окопні свічки, готують смаколики…
У селі Мала Іванівка (раніше -Володарівка) , яке розташоване всього за кілька кілометрів від фронту, живе невтомна команда жінок-волонтерок. Вони — спадкоємиці добрих справ своїх бабусь і прабабусь…
Немає у селі ні школи, ні бібліотеки, ні клубу, ні навіть магазину. Але є те, що дорожче за будь-які будівлі — людська душа. Тепла, щира, незламна. І має вона жіноче обличчя.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну саме тут, у серці Малої Іванівки народилася волонтерська ініціатива. Жінки села, об’єднані навколо активістки і небайдужої сільчанки Наталії ГЛУСЦОВОЇ, з лютого 2022 року невтомно плетуть маскувальні сітки для наших захисників. Свою команду вони назвали символічно — «Берегині».
Кожна з цих жінок, різна за віком, характером і уподобаннями, має свою життєву історію, свій біль і надію. Але всіх їх об’єднує одне — бажання допомогти, бути корисними, бути частиною великої справи Перемоги.
На момент візиту маяківців волонтерки плели 276-ту сітку, яка вже наступного дня мала вирушити на Золочівський напрямок.
— Колись нас було більше, — з сумом каже пані Наталія. — Але зараз лишилися найстійкіші. Десять жінок — справжні воїни тилу. Дякую кожній за її внесок, за її працю… На жаль, багато пенсіонерів відмовилися, а молодь не хоче долучатися. Водночас така праця дуже потрібна.
ВЕСЬ ТЕКСТ- У ГАЗЕТІ "МАЯК" ВІД 25 КВІТНЯ