Куточок неповторної краси,
Моє славетне Богодухів-місто,
Гаї та луки, пагорби, ліси –
З тобою я наповнююся змістом.
Крізь тебе, мов артерія води,
Маленька річка Мерло вдаль проходить,
Маленька, та завдячуючи їй,
Дніпро сивобородий повноводить.
Зійду на гору, де Дем’янів Яр
Зворушить серце диво ця картина,
Замре на хвильку від природи чар
Душа моя, - я з космосом єдина.
Не можу знати, звідки сили ти
Черпаєш моє любе, рідне місто,
Нові ідеї для досягнення мети,
Енергію в тобі потужну містять.
Від пращурів? Тих котрі нарікли
Ім’ям священним, що від Духа-Бога.
Нехай крізь час, епохи та віки
До тебе легко стелиться дорога.
Оксана КОЧНЄВА

Дві філологині. Педагогічні та особисті ювілеї
Цих двох закоханих у життя та мову жінок (пані) я знаю майже з дитинства. Однак на тепер, коли з висоти власного віку та досвіду природу людської душі усвідомлюєш більш грунтовно, масштабно; вчинки оцінюєш трепетно, із врахуванням їхнього витонченого емоційного наповнення, властивого кожному душевного сен…