Реалістичні цифри.
Ціни на продукти роблять свою справу. Ідея власного безперебійного джерела яєць виглядає логічно. Але перш ніж перетворювати двір на філію птахофабрики, давайте рахувати. Без ілюзій про те, що кожна пташка видаватиме по яйцю щоранку як швейцарський годинник.
Забудьте казки про несучість 365 днів на рік. Є линька, є скорочення світлового дня. Фізіологія процесу проста: на формування одного яйця в організмі курки йде 24-26 годин. Абсолютний біологічний максимум — сім штук на тиждень. І то в ідеальному всесвіті. Реалістична цифра — чотири-п’ять.
Рахуємо під ваші апетити. Родина з кількох людей з’їдає десь 20-25 яєць на тиждень, враховуючи сніданки та якусь випічку. Щоб закрити цю потребу, з головою вистачить п’яти-шести несучок. Двадцять курей для двох людей — це вже бізнес, а не домашнє господарство.
Заводити одну-дві птиці теж немає сенсу. Кури — створіння соціальні, поодинці стресують. Три-чотири — мінімальна компанія для старту.
Тут є один нюанс. Курка несеться не від тепла (воно теж потрібне, хоча б +5°C), а від кількості світла, що потрапляє їй на сітківку ока. Скорочення дня множать ККД на нуль. Якщо восени не повісити в курнику лампочку, штучно дотягуючи день до 12-14 годин, ті самі п’ять курок замість двадцяти п’яти яєць на тиждень видадуть добре якщо п’ять. А то й нуль.
Тепер породи. Не всі кури однаково корисні. Хочете максимальний ККД? Беріть білих леггорнів. Це класика яєчного напрямку, яка видає 280-320 яєць на рік. Економічні промислові кроси на кшталт ломан браун теж чудово справляються. Хочете естетики — шукайте арауканів або легбарів. Вони несуть блакитні та зеленуваті яйця. А от декоративні китайські шовкові чи падуани — це суто для краси. Два-три яйця на тиждень, зате гарно ходять по газону.
Житло. Найбільша помилка — будувати курям просторі хороми. Розраховувати по квадратному метру всередині курника на одну голову — це гарантія того, що взимку птиця замерзне. Вони гріють приміщення власними тілами. Норма для ночівлі щільна: три-чотири курки на один квадратний метр. А от на вулиці, у загоні для вигулу, не скупіться — мінімум 3 квадрати на дзьоб. Немає вільного місця? Збийте переносний курячий трактор. Птиця в безпеці, трава з’їдена, шкідники знищені.
Купівля. Замовляєте курчат — беріть пару штук зверху. Транспортування і природний відбір ніхто не скасовував, найслабші можуть не вижити.
І про стать. Раніше діяло правило: береш 20 курчат із простого інкубатора, щоб отримати 10 курок, бо половина виявиться півнями. Зараз це архаїка. Сучасні промислові кроси — аутосексні. Стать видно в перший же день життя за кольором пуху чи пір’їнками на крилах. Просто купуєте десяток курочок із точністю 95-98% і не влаштовуєте зайвої м’ясозаготівлі, якщо вам потрібні тільки яйця.
