Ювілей шанованої людини
Серце, сповнене любові до землі і людей
Її знають на Богодухівщині як фахівця високого рівня, відданого справі аграрія. Але справжня Оксана Іванівна Самохвалова - не лише професіонал, відповідальна й порядна людина. Вона - душа родини, ніжна жінка з тонкою натурою, закохана в природу, красу і життя…
Свій життєвий шлях вона починала у Сухинах, у затишному родинному гніздечку. А зростала і навчалася у Крисиному, де разом з братом Андрієм та сестрою Оленою вбирала в себе любов до рідної української землі. Першим її університетом стали яри, луки, духмяне різнотрав’я. З дитинства з сестричкою ходили збирати польові квіти, сушили гербарії - маленькі дива природи, які вона оберігала, як скарби. І не випадково Оксана обрала саме аграрний фах.
Випускниця Крисинської школи, яку закінчила із срібною медаллю, Оксана завжди була активною, відповідальною, вимогливою до себе. Її прикладом завжди захоплювалися рідні.
- Моя сестра- найкраща у світі, - каже молодша на шість років Олена. — Я завжди рівнялася на неї. Для мене вона - взірець жіночої сили, наполегливості, доброти… Вдячна долі, що у мене така сестричка…Я любила її з дитинства так сильно, що хотіла бути схожою на неї в усьому. Якщо вона щось досягала - я мріяла зробити не менше. Якщо вона засмучувалася - я плакала разом з нею. Я завжди відчувала, що Оксана- не просто моя сестра, вона - частинка мого серця…
Є один момент, який особливо врізався в пам’ять Олени: «Коли Оксана не вступила до аспірантури Харківського аграрного університету, я, тоді ще школярка, плакала кілька днів поспіль. Мені було так образливо за неї. Я знала, скільки сил вона вклала в навчання, як мріяла про науку… Вона не показувала, як їй боляче, але я відчувала це. Я нікому про це тоді не казала, навіть їй. Але досі пам’ятаю той біль. Вона для мене - як героїня нашого часу, сильна, чесна, справжня. Всіх власних особистих вершин Оксана здобула власними силами і наполегливістю.
Освіту Оксана Іванівна здобула в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва, де стала дипломованим агрономом. Згодом отримала ще одну вищу освіту - у Харківському національному економічному університеті, здобувши ступінь магістра державної служби.
Професійний шлях пані Оксани багатий і змістовний: робота у Державній насіннєвій інспекції у Кропивницькому, головним агрономом у ТОВ СП «Родина», 17 років відданої праці в управлінні агропромислового розвитку Богодухівської райдержадміністрації. А чотири останні поспіль роки вона - головний спеціаліст відділу економічного розвитку виконкому Богодухівської міської ради. В усіх колективах її знають як чесну, працелюбну, принципову людину.
Та за строгістю посад і фаховістю ховається лагідне жіноче серце. Вона - ніжна донька, турботлива сестра, любляча тітка, яка замінила своїм племінникам рідну матір. Разом з чоловіком Ігорем, який, на жаль, вже відійшов у засвіти, дітей не мали. Але четверо племінників стали для неї, мов власні. Вона підтримує їх у всьому, оберігає,радіє їхнім успіхам і щиро вболіває за кожного.
- Оксана завжди поруч -і коли важко, і коли радісно, - говорить Олена. - Мої діти досі радяться з нею, слухають її. Вона для нас - як велика гілка родинного дерева, що тримає всіх під захистом. А її любов — мов сонце: тепла, безумовна і завжди присутня.
Пані Оксана живе у Крисиному. Там мешкає і її мама, Зоя Анатоліївна разом з Іваном Тимофійовичем, і брат Андрій з родиною. А поруч, у Максимівці, - сестра Олена. Тож серце доньки, сестри і тітоньки радіє, що чи не щодня бачить рідних людей.
А ще пані Оксана - господиня з великої літери. У її дворі завжди чисто, красиво, пахне квітами. Усе навколо неї живе - улюблені квітники, доглянуті рослини, зелень і гармонія. Її двір - це продовження її душі. А скільки квітів у будинку!
Сьогодні, 18 липня, вітаючи Оксану Іванівну з красивим ювілеєм, хочеться побажати їй здоров’я, радості й тепла. Нехай доля буде щедрою, серце- спокійним, а навколо завжди будуть щирі люди і улюблені квіти. Адже все, до чого торкається ця жінка, розцвітає- землею, добром, турботою.
Уся родина шле найщиріші вітання своїй найріднішій.
Наша дорога Оксано!
Вітаємо тебе з прекрасним ювілеєм! У цей особливий день хочемо сказати тобі головне: митобою пишаємося, безмежно любимо і дякуємо Богові за те, що ти є у нашому житті.
Ти для нас - не просто старша сестра, донька, тітка...
Ти - серце нашої родини, її добрий дух, її совість і опора. Ти завжди поруч, коли нам важко, підтримуєш словом, ділом, присутністю.
Твоя праця - це не просто кар’єра, це служіння людям і землі. А твоя любов до нас - безмежна, щедра, така, що надихає й зігріває навіть на відстані.
Ти ніколи не шкодуєш часу чи сил для близьких. Завжди турботлива, уважна, справедлива. Ти не просто тітка для наших дітей - ти друга мама. Вони тебе люблять, поважають, прислухаються до тебе. А ми з вдячністю дивимось на цю повну довіри і тепла взаємність. Нехай у твоєму житті завжди буде світло: від сонця, від щасливих моментів, від людей, які тебе цінують.
Нехай здоров’я буде міцним, дні - спокійними, а серце - зігріте любов’ю, яку ти так щиро віддаєш світу…З ювілеєм, наша рідна!
З любов’ю, повагою і вдячністю - уся родина.
