Щира вдячність від Трепільців за підтримку
Родина Трепільців і досі зі сльозами згадує ту страшну ніч, коли ворожий БПЛА «Герань 2» атакував їхню оселю в Богодухові. В ту трагічну ніч до родини прийшли їхні рідні племінник Саша Могилевський (9 років) та жінка брата Наташа Могилевська.

Юлія, Роман їхній син Артур, разом із рідними вже відпочивали, коли раптом звичне життя розділилося на «до» і «після».
Будинок, автомобіль, речі, усе, що наживали роками, - знищено. Та, слава Богу, найголовніше - люди залишилися живі.
 На жаль, коли вибігали з будинку, охопленого полум`ям, не знайшли собаку (французький бульдог) і не встигли схопити папужок (корелла, хвилястий) - їхні тіла знайшли лише на другий день. Про долю киці досі нічого не відомо. Жевріє надія що вона жива. Це частина родин.
- Це було просто жахливо, - згадує подружжя. - Усе почало палати, ми не розуміли, що робити. Добре, що син у той момент не спав і у свої чотирнадцять років першим почав діяти, допомагати рятуватися…
Юлія зізнається: після попередніх атак дронів у місті, коли постраждали оселі інших людей, вона подумки прокручувала, як би вона діяла в такій ситуації.


- Я вискочила з кімнати, зрозумівши що всі люди вийшли, одразу повернулася назад за документами. Тоді не думаєш ні про що - лише б урятувати рідних і за можливості документи, - говорить жінка.
- Не передати словами, що відчуваєш, коли на очах палає власний будинок і все, що нажили, - додає Роман. - Але найголовніше - ми всі живі й здорові.
Особливо вразило подружжя те, що ще до приїзду рятувальників сусіди вже стояли біля будинку з відрами води, готові допомагати.
- У той момент розумієш справжню ціну людяності, - кажуть Трепільці.
Родина щиро дякує всім, хто не залишив їх наодинці з бідою: сусідам, друзям, рідним, колегам, усім, хто телефонував, писав, приносив найнеобхідніше, підтримував добрим словом і допомогою.
- Було навіть незручно, коли на картці після того, як добрі люди опублікували пост про допомогу нам, - постійно лунало «пік-пік», - зізнається Роман. - Ми не звикли ні в кого нічого просити, завжди сподівалися тільки на себе. Але душа радіє від того, які добрі у нас люди. Хтось переказував, можливо, навіть останні 2 гривні.
Ще не встигли Юлія та Роман доїхати до мами Юлі, де зараз знайшли тимчасовий прихисток, як земляки вже привезли туди одяг, їжу, найнеобхідніше.
- Це було дуже чемно. Ми зрозуміли, що не самі, -кажуть вони. -Дякуємо сусідам, друзям, рідним, колегам. Хай ваше добро повертається вам сторицею…


   Юлю багато хто знає за дівочим прізвищем - Могилевська, тому дехто навіть перепитував, чи правильно надсилає допомогу на прізвище Трепілець. Згадуючи це, подружжя вже посміхається. Навіть у такий важкий час вони не втрачають оптимізму і почуття гумору.
Звичайні богодухівці, які просто опинилися в біді. І яким зараз дуже потрібна підтримка.


Номер картки для допомоги: 4874 1000 2725 3197
Бо разом - ми справді сильніші.