Новий моніторинг показує, що гібридизація гризлі та білих ведмедів в Арктиці відбувається повільніше, ніж вважалося раніше.

Через потепління планети й зміни клімату ведмеді гризлі стають дедалі поширенішим явищем в Арктиці, а це означає, що вони все частіше вдираються на територію білих ведмедів. У результаті вчені виявили свідчення існування гібридів полярних гризлі, але нове дослідження стверджує, що "ведмеді-гролари" все ще залишаються вкрай рідкісними.


Гібриди білого ведмедя і гризлі бувають двох форм:

гролари — нащадки самця гризлі та самки білого ведмедя;
пізлі — нащадки самця білого ведмедя і самки гризлі.


Усі відомі науці гібриди, що існують за межами зоопарків, є ведмедями-гроларами, що визначається наявністю батька гризлі та матері, яка є або білою ведмедицею, або гібридом. Дослідники зазначають, що поява цих гібридів, в основному, пояснюється логістикою.

За словами дослідника з Polar Bears International, доктора Рут Рівкін з Університету Манітоби, ареали білих ведмедів і гризлі справді перетинаються, але зазвичай це відбувається влітку, коли білі ведмеді здебільшого перебувають на материковому узбережжі, очікуючи на повторне утворення морського льоду. Водночас сезон спарювання у білих ведмедів настає взимку, коли тварини полюють на тюленів на морському льоду.

Спостереження показують, що самців гризлі все частіше можна помітити під час полювання на невеликих островах Канадського Арктичного архіпелагу. Якщо самці в цей момент зіткнутися з самкою білого ведмедя, перебуваючи на морському льоду, вони спаряться з нею. Але це відбувається вкрай рідко.

Водночас самки гризлі не йдуть так далеко, а значить у самців білих ведмедів просто немає можливості спаровуватися з ними. Крім того, самці гризлі агресивніші, ніж білі ведмеді, а тому в ситуації суперництва за самку, вони, ймовірно, візьмуть гору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки все більше гризлі стикаються з білими ведмедями, вчені очікували, що гібриди стануть більш поширеними. У новому дослідженні вчені розробили новий інструмент моніторингу для пошуку "прихованих" гібридів між гризлі та білими ведмедями.

Вчені використовували інноваційний чіп генетичного секвенування SNP, що дав змогу проаналізувати зразки гризлі та білого ведмедя. Загалом було проаналізовано 371 зразок білого ведмедя і 440 історичних зразків гризлі з усієї Канади, Аляски та Гренландії. У результаті вчені виявили лише 8 гібридів — ведмедів-гроларів.

За словами Рівкін, вони з колегами не виявили нових гібридів, а це значить, що гібридизація гризлі та білих ведмедів в Арктиці справді відбувається, проте вона обмежена лише малою ділянкою в західній Арктиці. Водночас науковці наголошують, що їхня нова робота фактично надає новий інструмент, що дає змогу легко та відносно недорого здійснювати постійний моніторинг гібридів.