Так виглядав Великий Сфінкс у 1857 році. До того як його розкопали.
Ось той самий сфінкс, сфотографований з повітряної кулі. Тут він уже наполовину розкопаний. Сфінкса виявили на початку XIX століття та й то — тільки верхівку голови. А більшість Сфінкса була засипана піском.
Сфінкс пішов у пісок по плечі вже у Стародавньому Єгипті. Рамзес II відкопував давню статую, а римляни та греки намагалися зміцнити його, захистивши від ерозії. Окрім носа з віками Сфінкс втратив і свою прекрасну бороду. До того ж, статуя була розмальована. Приблизно так міг виглядати Великий Сфінкс кілька тисяч років тому.
Фото із розкопок на Заході стали мемами. Коментатори пишуть "Навіщо розкопали Сфінкса? Це ж котик, його лапкам і хвостику тепер холодно!"
Сфінкс досі таїть багато загадок, які до кінця не вирішені вченими. Наприклад, чому його обличчя — негроїдної раси, що дуже контрастує з обличчями фараонів. У римських літописах і арабських казках Сфінкса називають «батьком страху». Але не пояснюють, звідки він узявся і що мав символізувати.
Ще відкритим залишається питання — як назвати цю істоту насправді! Річ у тім, що це не сфінкс! У класичній міфології Стародавнього Єгипту, сфінксом називали монстра, у якого було тіло лева, голова жінки та крила птиці. А крила Великий Сфінкс у Гізі ніколи й не мав.
Для нас це, начебто, зовсім незначний факт. Ну, немає і немає крил — така фантазія, мовляв, у скульптора. Але в Стародавньому Єгипті це були зовсім не дрібниці. І такий атрибут мав велике символічне значення. Монстра із Гізи стародавній історик Геродот називав андросфінксом.
Ніхто не знає, хто і коли його збудував. Основна гіпотеза — статуя з'явилася раніше піраміди Хеопса, поряд з якою він знаходиться. За однією з версій, Сфінкс виник у 6 тисячолітті до нашої ери, коли тут була гігантська повінь. Тому що на голові статуї є сліди шкоди, яку завдала вода. А значить, Сфінкс, швидше за все, колись був залитий водою.