Термін «інфаркт» асоціюється із різким серцевим болем, який важко не помітити. Тим часом іноді серцевий напад відбувається практично безсимптомно, й людина просто відчуває безпричинну слабкість і розбитість. З’ясуємо, як не пропустити цей небезпечний стан, що загрожує серйозними ускладненнями.
Буває не тільки «серцевим»
— Загалом поняття інфаркту означає відмирання (некроз) ділянки органа або тканини через гостре припинення припливу крові. Окрім серця, він також може вражати мозок, нирки, легені або кишківник. Але найпоширенішим є інфаркт міокарда (серцевий напад) — це стан, що загрожує життю, при якому частина серцевого м’яза гине через різке припинення надходження крові. Найчастіше його причиною стає відрив атеросклеротичної бляшки та утворення тромбу, що перекриває коронарну артерію.
Підступність інфаркту міокарда полягає в тому, що майже в половині випадків він буває «тихим», тобто людина не відчуває класичного гострого болю в грудях і не підозрює про тяжкість свого стану. Водночас інфаркт, перенесений «на ногах», є так само руйнівним для міокарда, як і звичайний. Він залишає рубці, які порушують нормальну роботу серця. Наслідками можуть стати серцева недостатність, аритмії та підвищений ризик повторного, вже більш тяжкого серцевого нападу.
Хто в групі ризику
Найчастіше атиповий «безболісний» інфаркт трапляється у людей старше 65 років та в пацієнтів із цукровим діабетом, у яких високий рівень цукру в крові пошкоджує нервові закінчення, знижуючи або блокуючи больову чутливість серця. Також до групи підвищеного ризику належать пацієнти з артеріальною гіпертензією, високим рівнем холестерину та надмірною вагою.
Важливу роль відіграють також спадкова схильність, наявність хронічних інфекцій в організмі, вплив токсинів, малорухливий спосіб життя, шкідливі звички, неправильне харчування, хронічний стрес або депресія.
Прояви
Головний симптом «класичного» інфаркту — раптовий сильний біль або тяжкість за грудиною, що триває понад 15–20 хв. і не минає після відпочинку або прийому нітрогліцерину. Біль може бути різного характеру: пекучий, тиснучий, стискаючий, розпираючий. Він часто поширюється на ліву руку, плече, спину, шию або нижню щелепу. Також «звичайний» інфаркт міокарда може супроводжуватися різкою слабкістю, блідістю, пітливістю, нудотою, відчуттям нестачі повітря, панічним страхом смерті.
При «тихому» інфаркті виражений біль у грудях зазвичай відсутній, а решта симптомів мають «розмитий» характер. Атиповий серцевий напад може супроводжуватися:
— невеликим дискомфортом у ділянці серця та горла;
— задишкою навіть при незначному навантаженні або у стані спокою;
— раптовим холодним потом;
— печінням у руках або між лопатками;
— запамороченням, слабкістю, безпричинним спадом сил;
— нудотою, розладом шлунка, печією, відчуттям тяжкості в животі;
— порушеннями сну.
Ці симптоми часто є короткотривалими, й людина сприймає їх як тимчасове нездужання, спричинене перевтомою, стресом, отруєнням, остеохондрозом або віковими змінами.
Діагностика та лікування
За словами лікарів, «тихі» інфаркти часто діагностують «заднім числом», коли пацієнт робить планову електрокардіограму або УЗД серця. Ще один спосіб виявити перенесений «на ногах» серцевий напад — аналіз крові на наявність специфічного білка (тропоніну Т), який свідчить про пошкодження клітин серцевого м’яза.
Варіанти лікування включають прийом різних препаратів для підтримки здоров’я серця та судин (антиагреганти, бета-блокатори, статини, інгібітори АПФ), кардинальну зміну способу життя та дієту. Іноді для відновлення притоку крові до серця потрібне хірургічне втручання.
Прогноз для пацієнтів, які перенесли «тихий» інфаркт, залежить від кількох факторів: ступеня ураження серця, наявності супутніх захворювань і дотримання плану лікування. При цьому рання діагностика й адекватна своєчасна терапія значно знижують ризик виникнення ускладнень і повторних нападів.
Профілактика
Щоб знизити ризик розвитку інфаркту міокарда та інших серцево-судинних захворювань:
— контролюйте вагу, показники артеріального тиску, рівень глюкози та холестерину в крові;
— дотримуйтесь принципів правильного харчування (гарвардська тарілка, середземноморська дієта): обмеження споживання солі, цукру та насичених жирів, переважання овочів, фруктів, риби та цільнозернових продуктів;
— ведіть фізично активний спосіб життя: щодня робіть зарядку та ходіть пішки хоча б три кілометри, займайтеся йогою, танцями, плаванням;
— відмовтеся від куріння та вживання алкоголю;
— вчіться керувати емоціями та стресовими ситуаціями;
— навіть якщо не відчуваєте нездужання, регулярно робіть кардіограму та відвідуйте лікаря-кардіолога.
